Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Спримітивізовано <g/> , але показав уламки цих процесів Олесь Гончар у своєму « <g/> Циклоні <g/> » <g/> , який він назвав романом <g/> .
doc#0 У цих питаннях Галицький і Гончар навіть не дбали про те <g/> , щоб приховати від Н. <g/> , свіжої жертви <g/> , хто саме був у них на обліку і на послугах <g/> .
doc#0 У цих питаннях Галицький і Гончар навіть не дбали про те <g/> , щоб приховати від Н. <g/> , свіжої жертви <g/> , хто саме був у них на обліку і на послугах <g/> .
doc#0 Місцевій людності на захід від цих вододілів Німеччина мала принести німецький закон <g/> , німецьке право <g/> .
doc#0 Та це єдиний обов'язок цих ненормальних <g/> , недоречних зайд <g/> .
doc#0 <p> Мірчук не був великим ученим <g/> , але він геніяльно вмів маневрувати між берлінськими партійними й колопартійними урядовцями <g/> , знав у цих бюрократичних фортецях усі ходи й виходи <g/> , досконало уявляв <g/> , як <g/> , коли <g/> , де і з ким треба перемовитися ( <g/> німецький патріотизм не перешкоджав йому бути й справжнім українським патріотом <g/> ) <g/> , ставало в нагоді й те <g/> , що дружина його була німкеня <g/> , а дочка була німецькою фройляйн без догани <g/> .
doc#0 Костецький у цих перегонах осяг рівня чемпіонату <g/> .
doc#0 Автор цих спогадів мав приємність бачити франків- ську виставу « <g/> Швейка <g/> » 24 травня 1929 року <g/> .
doc#1 Стиль і настрій цих віршів та поем характерний для більшосте інших творів тих років <g/> .
doc#1 Цілий вірш скомпонований як переплетення цих двох рядів образів <g/> , коли на перший плян виходить то один <g/> , то другий ряд по черзі <g/> , — мов у мотузці <g/> , зсуканій із двох шнурків — чорного і білого <g/> .
doc#1 На тлі цих нерозгорнутих образів з особливою силою вражає тричі побіжно згаданий образ надії — чекання без надії <g/> .
doc#1 Можна припустити <g/> , що поет знає <g/> , що твори його загалом стануть власністю мільйонів людей і що кожен із цих мільйонів читачів уловлюватиме кожну алюзію <g/> , кожен натяк на попередні твори <g/> .
doc#1 Де ж підмет для цих дієслів <g/> ?
doc#1 Дія у цих віршах відбувається і ніде <g/> , і всюди <g/> , у дану хвилину й водночас у минулому та в позачассі <g/> .
doc#1 Що суттєво в них <g/> , то це поєднання образів та мотивів і алюзивне поле цих образів <g/> , мотивів і їхніх поєднань <g/> .
doc#1 Смисл і суть вірша в тому й полягає <g/> , що жадна з цих вірогідностей не унеможливлює іншої <g/> . </p>
doc#2 Читачі легко підставляють імена під кожний з цих випадків <g/> . </p>
doc#2 Ті <g/> , хто одним із своїх життьових завдань уважають розкрити вичерпаність ідеології хрищених батьків поетчиних ( <g/> автор цих рядків серед них <g/> ) <g/> , приймають творчість Лятуринської тому <g/> , що бачать <g/> , як многоводність її фактично заперечує вузькість початку <g/> .
doc#2 Якщо прикметники з'являються в цих віршах <g/> , то це слова з значенням просторовости або жаху <g/> : довгий <g/> , широкий <g/> , глибокий <g/> , високий <g/> , важкий <g/> , тяжкий <g/> , зловісний <g/> , суворий <g/> , страшний <g/> , дужий <g/> . </p>
doc#3 ) з їхніми <g/> , цих письменників <g/> , біографічними даними дає змогу встановити <g/> , що інновація виникла й прищепилася насамперед у Центральній Україні між Києвом та Лисаветом <g/> , від Черкащини до Харківщини <g/> , себто на тій території <g/> , яка вважається осердям української літературної мови <g/> . </p>