Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Наголос у цих іменниках лишається на корені <g/> , за винятком деяких відмінків слова ім'я — § 38 <g/> ) <g/> .
doc#69 Ось мала частина прикладів на різні процеси <g/> , що відбулися в цих іменниках і що прийняті в правописному законодавстві ( <g/> може тому <g/> , що його творці не свідомі цього <g/> ) <g/> .
doc#70 Ось мала частина прикладів щодо різних процесів <g/> , які відбулися в цих іменниках і які прийняті в правописному законодавстві ( <g/> може <g/> , тому що його творці не свідомі цього <g/> ) <g/> .
doc#15 Правда <g/> , з властивостей цього відрізка речення були багаті не випливає того <g/> , що дальше перелічення має складатися з іменників саме в називному відмінку <g/> , і цей факт збільшує відносну самостійність цих іменників <g/> , але з цим ми ще ладні примиритись <g/> .
doc#40 Деякі з цих іменників <g/> , як і в попередній групі <g/> , мають перетягнення наголосу на закінчення в місцевому відмінку однини <g/> : вісь — на осі ( <g/> і на осі <g/> ) <g/> , піч — на печі <g/> , честь — в честі ( <g/> і в честі <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> Давніше чимало з цих іменників мало відтягнення наголосу на основу в однині ще і в формі знахідного відмінка <g/> , а натомість у давальному <g/> , орудному й місцевому множини наголос припадав на закінчення <g/> .
doc#40 Для всіх цих іменників типово <g/> , що в кличній формі наголос відтягається в них на основу <g/> , напр <g/> .
doc#40 Серед цих іменників щодо руху наголосу встановлюються такі групи <g/> : </p><p> 1. Найчисленніша група слів з нерухомим наголосом на основі <g/> .
doc#65 Але проти цих іновацій годі протестувати <g/> , бо морфологічний склад цих слів був затемнений <g/> , а нові форми позірно відновляють морфологічну прозорість цих слів <g/> , а до того вони стосуються до поодиноких слів і не порушують загальних тенденцій розвитку <g/> . </p>
doc#72 <p> Повний обсяг цих іновацій ніколи не вивчався ґрунтовно й всеохопно <g/> .
doc#6 Це була для нього насолода <g/> , але <g/> , напевне <g/> , також школа мистецької самоосвіти — як передати адекватно форму й “ <g/> душу <g/> ” цих інструментів <g/> , їхню поверхню <g/> , гру світла на них <g/> .
doc#40 Випадки <g/> , коли підмет не має роду <g/> , розглянені в § 16. </p><p> Між дієсловом і іншими частинами мови витворилися особливі проміжні категорії <g/> , які мають почасти властивості дієслова <g/> , а почасти цих інших частин мови <g/> .
doc#31 Ось наслідки цих – дуже приблизних – підрахунків <g/> . </p>
doc#25 У запереченні цих — явно підказаних політичними міркуваннями — поглядів не один український мовознавець доводив пряму протилежність <g/> : що мова давнього Києва нічим <g/> , крім кількох зовсім другорядних деталів <g/> , не різнилася від мови давніх Галичини й Волині ( <g/> наприклад <g/> , Ол <g/> .
doc#10 <p> Більш спірним видається в Ганцова характеристика історичного розвитку цих “ <g/> дифтонгів <g/> ” — або краще назвати їх за М.Долобком — поліфтонгів <g/> .
doc#72 Поруч цих “ <g/> класичних <g/> ” метод радянська система встановлює контроль над структурою української мови <g/> : забороняє певні слова <g/> , синтаксичні контрукції <g/> , граматичні форми <g/> , правописні й ортоепічні правила <g/> , а натомість пропаґує інші <g/> , ближчі до російських або й живцем перенесені з російської мови <g/> .
doc#25 Ідіом відкладений у мові <g/> , а через мову і в наріччі особливою системою кореневих морфем — цих “ <g/> найпростіших органічних злук формального й матеріяльного першопочатку мови <g/> ” <g/> .
doc#6 <p> Певна річ <g/> , багато з цих “ <g/> символів <g/> ” можуть бути прочитані по- різному <g/> .
doc#72 Скрипник 114 <g/> ) <g/> , і зовсім не випадково його майбутній опонент на Чотирнадцятому з'їзді партії в грудні 1925 р. Зінов'єв теж запобігав ласки у цих “ <g/> товаришів <g/> ” ( <g/> “ <g/> Двенадцатый съезд <g/> ” 604 <g/> ) <g/> .