Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 Курило не заперечує <g/> , що в північноукраїнських говірках трапляються висхідні поліфтонги <g/> , але вона показує <g/> , що вони є лише на межах з поляками й росіянами <g/> , й вона переконливо доводить не українське й секундарне походження висхідного наголосу в цих говірках ( <g/> 25 <g/> , 85 <g/> ) <g/> . </p>
doc#16 Чому вони самі не повинні мати доступу до цих творів <g/> , щоб самі могли скласти собі думку про того ж Пруста <g/> , про Достоєвського <g/> , про всіх проскрибованих письменників <g/> ?
doc#31 <p> Поскільки в памфлетах розв'язувалося питання про те <g/> , яким має бути мистецтво Радянської України ( <g/> бо це були географічні й політичні рамки цих памфлетів <g/> ) <g/> , не дивно <g/> , що найбільша кількість сторінок присвячена дискусії про те <g/> , що таке мистецтво <g/> .
doc#81 Як я вже згадував <g/> , мені не привелося бути ні в'язнем <g/> , ні салдатом <g/> , доля мене не кидала в робітники чи в рустикальність <g/> , усе відбувалося в межах міського й інтеліµентського життьового комплексу <g/> , але в цих межах зміна чи то поверхів <g/> , чи то кімнат таки відбувалася <g/> .
doc#53 Бракує й досліджень мови цих перекладів <g/> .
doc#24 Якби готова абстрактна думка була штучно влита в чужі для неї форми <g/> , було б дуже легко її з цих форм вилущити й показати її в усій її наготі <g/> .
doc#25 Він уважає <g/> , що риси цих говірок найкраще збереглися до нашого часу в овруцько-житомирських говірках ( <g/> 5 <g/> , 462 <g/> ) <g/> .
doc#9 Вже це створювало в Галичині дещо відмінні умови народного життя <g/> : в одні епохи Галичина випереджала в своєму розвитку інші українські землі <g/> , в інші епохи відставала від них <g/> , а це породжувало складну систему взаємовпливів між Галичиною і рештою українських земель як цілим або частинами цих земель <g/> .
doc#10 І хоч дещо з цих узагальнень сьогодні не можна прийняти <g/> , але навіть і в цих небагатьох випадках шукання Курило були вирішальні для дальшого розвитку української мовознавчої науки <g/> .
doc#10 І тут природним стає питання про обставини історичного життя їхніх племенних носіїв <g/> , про ті історичні обставини <g/> , що зумовили <g/> , з одного боку <g/> , ізоляцію цих ддвох груп одна від одної <g/> , а з другого – можливо <g/> , їх тимчасові сходження з іншими <g/> , не східньослов'янськими народностями <g/> .
doc#37 У цих обставинах у сіризні вільгельмівського промислового й безбарвного містечка-передмістя я вхопився за перекладання <g/> .
doc#44 Але з літературою це має мало спільного <g/> , і єдиний ефект цих писань — втрата читача української книжки <g/> .
doc#81 Вона була з цих останніх <g/> . </p>
doc#40 Але це <g/> , власне <g/> , радше не субстантивізація <g/> , а прономіналізація ( <g/> використання в ролі займенників <g/> ) цих числівників ( <g/> Див <g/> .
doc#88 Йому не треба вчитися <g/> , треба лише зрозуміти <g/> , де слабкі струни видатного комуніста <g/> , від якого залежить його кар'єра <g/> , треба сам на сам грати на цих струнах <g/> , таким чином виходить оце « <g/> соло на флейті <g/> » <g/> , що існує лише для двох осіб і відкриває широку дорогу для музичного майстра такого типу <g/> .
doc#37 <p> У цих обставинах треба шукати коріння появи й виступу опозиційної групи <g/> , що назвала себе « <g/> Світання <g/> » <g/> , протиставилася проводові МУРу й зокрема і особливо мені <g/> , й започаткувала найтемпераментніпгу в історії МУРу дискусію <g/> , що не стояла в жадній пропорції з кількісним складом групи <g/> .
doc#21 Сьогодні легко бачити неповноту цих спроб <g/> , але на наші тогочасні можливості це було багато <g/> , і читачі це цінили <g/> .
doc#92 Потім Шевельов у листі до Е. потвердив своє авторство і заявив <g/> , що він " <g/> забув <g/> " існування цих документів <g/> .
doc#7 Все таки подаю цих кілька назв з французької поезії <g/> , розраховуючи на такого читача <g/> , якого тема зацікавить і який не полінується заглянути в чужі збірки поезій <g/> .
doc#9 ГАЛИЦЬКІ ВПЛИВИ НА УКРАЇНСЬКУ ЛІТЕРАТУРНУ МОВУ В ПЕРІОД 1921-1941 РОКІВПодії цих років ще не стали цілковито історією <g/> .