Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#7 Все таки подаю цих кілька назв з французької поезії <g/> , розраховуючи на такого читача <g/> , якого тема зацікавить і який не полінується заглянути в чужі збірки поезій <g/> .
doc#24 Якби готова абстрактна думка була штучно влита в чужі для неї форми <g/> , було б дуже легко її з цих форм вилущити й показати її в усій її наготі <g/> .
doc#40 Але це <g/> , власне <g/> , радше не субстантивізація <g/> , а прономіналізація ( <g/> використання в ролі займенників <g/> ) цих числівників ( <g/> Див <g/> .
doc#92 Нарешті <g/> , в його недавньому листі до Е. він зізнався в зрадницькій програмі <g/> , яку він висував у цих статтях <g/> .
doc#28 Для цих юнаків XX століття він знайшов тільки такі епітети <g/> , як <g/> …
doc#74 За Сірополком <g/> , на кінець 1927 року 77% українців навчалося в цих школах <g/> , що майже дорівнювало відсоткові українців серед населення - 80 <g/> , 1. [ <g/> 38 <g/> ] </p><p> По інших типах шкіл зріст не був таким динамічним <g/> , але також помітним <g/> .
doc#40 <p> З цих прикладів видно <g/> , що місцевий кольорит осягається завжди не точним відтворенням чужої мови або діялекту своєї <g/> , а вкрапленням окремих характеристичних слів <g/> , форм слів ( <g/> і синтаксичних конструкцій <g/> ) <g/> .
doc#92 Тому варт повернутися <g/> , на закінчення цих спогадів про зустрічі з Якобсоном <g/> , до 1966 року <g/> . </p>
doc#40 На жаль <g/> , не в усіх цих словниках лексика літературної мови відмежована від діалектної <g/> , зокрема нерідко перебільшена питома вага західноукраїнської лексики <g/> .
doc#81 Бути свідком цих якнайщиріше розігруваних інсценізацій було неприємно <g/> , але це була ціна добрих стосунків із Сергієм Пилиповичем <g/> . </p>
doc#40 <p> Слова й звороти цих двох типів зв'язані не з нашаруваннями <g/> , що часово відрізняються від невтрального лексичного фонду мови <g/> , як це є з алохронізмами <g/> , а територіально <g/> .
doc#62 У всіх цих випадках тут не песимізм або безнадія <g/> , а втома і відчуження <g/> .
doc#81 Вона була з цих останніх <g/> . </p>
doc#4 Наталя Лівицька-Холодна називає Україну часто <g/> , але не менш часто слова цього не знаходимо <g/> , а все одно знаємо <g/> , що хоч краєчком <g/> , хоч кутком чи тінню краєчка і в цих поезіях мова йде серед іншого і про Україну <g/> .
doc#80 Домонтович у цих випадках може триматися дуже близько свого джерела <g/> , не раз відписуючи цілі речення або уступи з нього <g/> , але кожного разу він відкидає ті деталі <g/> , яких він не потребує <g/> , додає безліч своїх деталів <g/> , а головне <g/> , свою власну проблематику <g/> , — як уже згадано <g/> , проблематику людини на зламі епох <g/> , людини <g/> , чиє життя визначає хід загальної історії <g/> , якої та людина не усвідомлює й не розуміє <g/> .
doc#40 Літературна мова знає з цих форм суддів ( <g/> тільки так <g/> ) <g/> , Іллів <g/> , паралельно Хомів — Хомин <g/> , Микитів — Микитин <g/> , Миколин і рідше Миколів <g/> . </p>
doc#68 <p> Чудом є збереження цих поезій <g/> , серед сотень інших <g/> , знищених тюремними ключарями ( <g/> « <g/> Усе одкрите в нас тюремним ключарям <g/> » <g/> ) <g/> .
doc#53 На цих засновках постає тема нашої статті — про те <g/> , як Потебня плекав українську мову і як він убачав її стандарт <g/> .
doc#72 <p> Повний обсяг цих іновацій ніколи не вивчався ґрунтовно й всеохопно <g/> .