Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#23 Відтворити в цих умовинах літературний процес важко <g/> . </p>
doc#24 Але стеблинку за стеблинкою зриває автор з могил <g/> , — і йому солодкий сік цих зрослих на могилах травинок <g/> .
doc#25 Більшість цих праць викликана конкретними злободенними приводами <g/> , тепер забутими і мало актуальними <g/> .
doc#26 ) — усіх цих слів у Квітки нема або нема в такому значенні <g/> , як у Шевченковій поезії <g/> , йому присвяченій <g/> .
doc#27 Тільки в листах до людей старшого покоління концентрація цих елементів стає подеколи густішою <g/> , як от у листі до Максимовича ( <g/> 1858 <g/> ) <g/> : </p><p> « <g/> Так що ж <g/> , така нісенітниця в голові ходить <g/> , неначе <g/> , крий Боже <g/> , з похмілля <g/> .
doc#28 Тож природно <g/> , що і спроби по-новому <g/> , правдиво й ретроспективно-історично подивитися на той період <g/> , переоцінити традиційні <g/> , але не історичні й почасти викривлені погляди на його представників <g/> , концентруються саме навколо цих постатей <g/> , особливо М. Хвильового <g/> . </p>
doc#29 Подивутідне було не це <g/> , подивугідною була відмінність цих стратегічних маневрів у Юри і Курбаса <g/> .
doc#31 Якщо він сподівається відтворити з цих текстів образ послідовного <g/> , загартованого <g/> , непохитного борця з комунізмом <g/> , він буде розчарований <g/> .
doc#32 Софію ( <g/> що стимулювала аналогічне видання в Києві <g/> ) <g/> , монографія Н. Полонської-Василенко про заселення Південної України ( <g/> яка вже тоді зібрала великий матеріял <g/> , що зробився актуальним особливо в недавні роки <g/> , коли постало питання про склад населення цих територій <g/> ) <g/> , монографічне опрацювання історіографії України Дм <g/> .
doc#33 Одначе не можна зрозуміти Підмогильного <g/> , якщо лицемірно затулити очі <g/> , щоб не бачити цих фактів <g/> .
doc#35 До нього тоді чимраз більше починає стосуватися те <g/> , що ( <g/> несправедливо <g/> ) В. Липинський сказав про все життя Барановича <g/> : « <g/> І здається <g/> , неначе автора цих писань відділив якийсь мур від життя всієї сучасної України <g/> » <g/> .
doc#36 Декотрі з цих слів вживані в російських діялектах <g/> , але можна з певністю твердити <g/> , що вони потрапили в мову Ґе не звідти <g/> .
doc#37 У цих обставинах у сіризні вільгельмівського промислового й безбарвного містечка-передмістя я вхопився за перекладання <g/> .
doc#38 Мабуть <g/> , вони лишилися йому невідомі через майже цілковиту неприступність цих видань поза Україною <g/> .
doc#39 Чорний <g/> , пекельний символ цих винуватців — страшний Маркура Пупань <g/> , оповитий у найстрашніші фарби <g/> , що їх дає наша демонологія <g/> .
doc#40 Одначе <g/> , в протилежність Ф. де Соссюрові і багатьом його послідовникам <g/> , автор думає <g/> , що в систему сучасної мови завжди входить і оцінка певних фактів мови в динаміці — чи то як застарілих <g/> , чи то як нових <g/> , і в цих межах автор удавався і до « <g/> історичної <g/> » оцінки фактів <g/> , яка <g/> , одначе — і це треба підкреслити — залежить здебільша не від реальних історичних причин явища <g/> , а теж випливає з оцінки його місця в системі сучасної мови <g/> .
doc#42 <p> Р. S. Хоч це не в пляні цих нотаток <g/> , хотілося б ще відзначити цілковиту далекість « <g/> Китиць часу <g/> » від структури й формальних засобів фолкльору <g/> .
doc#43 Далі я зробив статистику <g/> , як часто герої появляються в цих частинках <g/> .
doc#44 І дати цих творів - 1948 <g/> , 1951 <g/> , 1950. А Сол- женіцина — 1958—1967. </p><p> І про чорне насіння ненависти <g/> , що зловісно росте на всьому просторі імперії насильства й нищення <g/> , література еміграції заговорила ще тоді <g/> , коли Шерех був активний <g/> , у творах того ж Осьмачки <g/> , в творах Олександра Смотрича <g/> . </p>
doc#45 <p> На перший погляд навальна сила цих обвинувачень може здатися суперечною з куди лагідніше зформульованими загальними поглядами Потебні <g/> .