Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#63 , а нібито в самій Україні <g/> , її майбутньому <g/> . Але це — тільки уява <g/> . Це тільки інший аспект того ж —
doc#84 , яку вона може принести в нашу сучасність <g/> , це — умовно називаючи — традиція
doc#22 і життя інших <g/> » Косача <g/> . Я не говоритиму тут про це — це не належить до статті про фільм Росселіні і
doc#24 шлях ЛЮДИНІ <g/> . </p><p> Наймиліший Любченкові — ми бачили це — червоний колір нестримних палахтінь <g/> , колір
doc#95 вишиваному рушнику <g/> . Не думаю <g/> , що я заслужив на це — я ж не політик <g/> . Але приємно мені було — Харків
doc#22 гуманітарних наук — у довільній кількості <g/> . </p><p> Усе це — явища розінтеліґенчення <g/> , політики <g/> ,
doc#40 розторж'а <g/> , хаач'у <g/> , жоуч'у <g/> , нехворошч'у <g/> ) <g/> . Але це — явище <g/> , обмежене на певних граматичних
doc#58 втратив усі речі <g/> , в полоні яких він жив <g/> , і відчув це — як початок внутрішньої волі <g/> . Є й відповідне
doc#59 в діялог <g/> , все пливе однією рікою <g/> . Бо все це — єдине <g/> . Бо не може бути цей діялог без оточення <g/> ,
doc#63 традиції <g/> . Сто років треба було <g/> , щоб надолужити це — і тепер ми здатні мати Гоголя своєю мовою і в
doc#0 це шлях втечі від світу <g/> . Ідеально і по-різному <g/> , це — і тут ми в безпосередній нашій темі — Сковорода
doc#41 <p> Але фабула « <g/> Доктора Серафікуса <g/> » — ми вже знаємо це — іде з анекдоти <g/> . Тепер зробіть акт віднімання <g/> :
doc#81 спокійною річкою <g/> . Зналося <g/> , звичайно <g/> , що все це — ідилія Філемона й Бавкіди <g/> , чия хатка завтра
doc#38 з усіх іспитів для літератури й письменника <g/> , бо це — іспит на вічність <g/> . </p><p> КІЛЬКА ПРОБЛЕМ НА ДОРОГУ </p>
doc#10 в південних говірках <g/> , поліфтонги в північних — це “ <g/> не два шляхи процесу <g/> , а дві стадії того ж самого
doc#6 назва <g/> , слова <g/> , що їх ніби вимовляє дійова особа — це “ <g/> Нема грошей — нема води <g/> ” <g/> , що каже водовіз жінці
doc#71 , полягає в тому <g/> , що “ <g/> руський язик <g/> ” – це “ <g/> слов'янський <g/> ” та й годі <g/> , тобто мова “ <g/> штучна <g/> ,