Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 <p> Про синтаксичні зв'язки ступеньованих прикметників мова буде в § 44. </p><p> Цікаво відзначити <g/> , що в українській мові прикметник звичайно узгоджує з собою слово <g/> , що окреслює міру ознаки <g/> , вираженої даним прикметником <g/> : такий <g/> , така <g/> , таке <g/> , — ніколи не так ( <g/> як це буває в польській і почасти російській мові <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#54 І це вже багато <g/> . </p>
doc#45 Відповідні уривки наведено тут у розділі 4. У другій <g/> , писаній коло 1890 ( <g/> Пипін 42 ( <g/> М24 <g/> ) <g/> , згадки про це немає <g/> .
doc#47 <p> Усе це в'язалося з українською дійсністю більше як протиставлення <g/> , як виклик <g/> , як заперечення сучасного в ім'я минулого і майбутнього <g/> .
doc#37 Не змінилося це й у другому правлінні <g/> .
doc#4 <p> Ти — тепер це я <g/> , і ти-я сіре <g/> .
doc#26 <p> Нема вже сьогодні <g/> , либонь <g/> , прихильників і послідовників методи прямого перелічення <g/> , нанизування фактів у хронологічному порядку <g/> , хоч і це було колись досягненням <g/> , бо запроваджувало само поняття часу <g/> .
doc#84 Тепер це надія на Америку <g/> , на « <g/> контакти <g/> » <g/> , на доброго американського дядечка <g/> . </p>
doc#20 Юрко й Маруся — була це чудна пара <g/> .
doc#27 На це вільне місце <g/> , спираючися почасти на особисті конфлікти між Кулішем і Шевченком <g/> , почасти на необережні висловлення Хвильового <g/> , — на це місце з барабанним боєм і трубними гласами уґрунтовано Куліша <g/> . </p>
doc#81 Я взяв лікарську посвідку про конечність сталого лікарського нагляду і радієвих процедур <g/> , дістав авдієнцію в ректора тогочасного ХПІПО <g/> , — здається <g/> , це був Гаврилів <g/> , з галичан <g/> , пізніше винищений <g/> .
doc#13 Одначе <g/> , коли ми читаємо <g/> : </p><p> Вогнище на варті догорає <g/> , </p><p> Промайнули тіні вдалині <g/> , </p><p> Зловороже військо обступає Запорозькі білі курені <g/> , — </p><p> це рембрандтівська картина <g/> , ці курені до болю білі <g/> , аж око сліпить від їх білости <g/> , і бути інакше не може <g/> , бо це — символ українського світу <g/> .
doc#51 У дійсності це далеко не так просто <g/> .
doc#84 оцінити нищення мюнхенського двірця <g/> ? </p><p> І взагалі <g/> , чи не виходить <g/> , що провінційність — це маломаштабність <g/> ? Міркування не нові <g/> . Давно відомо <g/> : убивця одного або десятьох — убивця
doc#37 Наукова праця <g/> , університетські виклади <g/> , заробіток <g/> , харчування — все це стало другорядним <g/> , незначущим <g/> .
doc#102 Я сиджу за морями-океанами <g/> , і мене це досить мало обходить <g/> , треба сказати <g/> . </p>
doc#40 Дуже виразно це видно тоді <g/> , коли дієприслівник прилягає до позачасових форм дієслова <g/> , напр <g/> .