Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#95 міста <g/> , новими й старими <g/> . Бо хотіли мати хоч дуже загальне враження від різних дільниць
doc#95 втручався шофер <g/> . Він знав місто чудово <g/> , хоч не був старий — був парубійко десь коло 20-ох
doc#96 , одначе після війни Ісландія не прийняла ані хоч би одного <g/> , символічного ДіПі <g/> . Випадково я чув <g/> ,
doc#96 правило країною <g/> , але даремно було б шукати там хоч би фундаментів якого-небудь будинку <g/> . Коли
doc#96 . Але для пересічного рейк'явікця <g/> , якщо він хоч трохи цікавиться архітектурою <g/> , — а таких мало <g/> ,
doc#96 архітектуру на білій нашій і милій <g/> , але <g/> , хоч там що <g/> , далеко не урбаністичній селянській
doc#97 Маємо добру інформацію про холеру в Оренбурзі <g/> , хоч Шевченко тоді там не жив <g/> , про полювання на тигра
doc#97 чорних пісків <g/> , справжніх Каракумів <g/> , хоч не природою <g/> , а людиною роблену <g/> . Але мушу <g/> . </p>
doc#97 вона <g/> , виглядає <g/> , лишилася невідома <g/> , хоч автор міг би довідатися про неї хоч би з книжки М.
doc#97 невідома <g/> , хоч автор міг би довідатися про неї хоч би з книжки М. Шаґінян 1941 <g/> ) <g/> , — так от у Зайцева я
doc#97 Большаковіяди <g/> , прости Господи <g/> ! <g/> ) <g/> , але мушу хоч згадати <g/> , що авторові вдалося показати <g/> , що
doc#97 . Але ж це не все і <g/> , мабуть <g/> , і не головне <g/> , хоч і значуще <g/> . Є за тим у Шевченка і філософія <g/> . Її
doc#98 схопити на папері кусники образу <g/> . Показати <g/> , хоч фрагментарно <g/> , як ми один одного не знали <g/> ; не
doc#98 на кілька днів до Харкова <g/> , він зупинявся в мене <g/> , хоч моя <g/> , разом з матір'ю <g/> , житлоплоща була одна
doc#98 , доручив розшукати мене <g/> . І вона розшукала <g/> , хоч була це голка в копиці сіна <g/> . А він колись щиро
doc#98 . <g/> ) Зовсім <g/> , як та Маланка в Коцюбинського <g/> : « <g/> Ми хоч бідні <g/> , але чесні <g/> . Хоч живемо з пучок <g/> , а проте й
doc#98 » нема гасла АРИСТОКРАТІЯ <g/> . В УРЕ гасло ніби є <g/> , хоч яке куце <g/> , але не в стосунку до України <g/> , —
doc#98 і войовничий примітивізм ( <g/> хоч не забудьмо Сагайдачного і йому подібних <g/> ) <g/> . У
doc#98 котилися хвилі менуетів Гайдна і де хоч би один тобі рококовий стільчик уцілів — і
doc#98 нашої провінційности <g/> , звичайно <g/> , вічна <g/> , але хоч би межа талановитости й безталанности трохи