Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#98 І двом тут нелегко <g/> , а все-таки легше <g/> , хоч у якій непевності <g/> .
doc#98 Були в моєму житті — небагато їх було <g/> , а все-таки були <g/> , — тоді ще живі <g/> , хоч які малосилі й приречені <g/> , — Догадько Левко і Тетієвський Мишко <g/> .
doc#98 А тим часом виглядає <g/> , що <g/> , хоч непевне <g/> , вона є. І поза всі його сизокрилі орли не відмовимо Максимові Рильському права бути поетом і людиною <g/> , а Тичині подаруємо його « <g/> до 'дної ями <g/> » <g/> , а з почуттям сорому прослизнемо повз Івано-Микитенкові « <g/> сола на флейті <g/> » <g/> , спрямовані на ліквідацію Леся Курбаса ( <g/> речі <g/> , тепер майже цілком забуті <g/> , але забувати їх не слід було б <g/> ) <g/> . </p>
doc#99 помножилася <g/> , сьогодні вони проголошують незалежність <g/> , завтра дають їй гарбуза <g/> , ми моторизувалися <g/> , хоч і Біг дасть бензину <g/> , Уляна-Катерина стають окрай траси <g/> , а екзистенціяльна проблема височить перед
doc#99 Вождів тим часом нема <g/> , але політика є. Коли я читав <g/> , у рукописі <g/> , « <g/> Автостоп <g/> » і наближався до середини тексту <g/> , мені майнуло в голові <g/> : Господи <g/> , хоч би рядочок про кохання <g/> .
doc#99 Нехай без еротики <g/> , без тілесности <g/> , нехай найплатонічніше <g/> , але хоч би словечко <g/> , натяк <g/> , посмішка <g/> .
doc#99 Прочиняємо вузькі дверцята до поодинокої людської душі <g/> , до частини II <g/> , себто І + І <g/> , — може <g/> , точніше було б позначити її не знаком плюса <g/> , а знаком множення <g/> , хоч це і не дало б римського II <g/> .
doc#99 Приватний світ <g/> , світ я <g/> , починається прощанням з молодістю <g/> , звідки шлях веде на поріг задзеркалля <g/> , далі до молитви ( <g/> хоч не ясно <g/> , чи відкритої правдам віри й релігії <g/> ) <g/> , а ще далі — до суто вже жіночих мотивів огиди-потягу до чоловіків звіриного запаху і облямованих чорним нігтів <g/> , до захланної порожнечі жінок <g/> , жадібних чоловіка і жадібних його смерти <g/> , намірених побудувати світ « <g/> без Агамемнона <g/> » <g/> , спроможних забити його <g/> , але не спроможних жити без нього <g/> …
doc#99 обов'язково про себе і зовсім не обов'язково життьова правда — хоч незаперечно <g/> , літературна правда <g/> .
doc#100 А хоч би автор підрахував <g/> , скільки разів те слово вжите у всій творчості поета — майже нуль <g/> .
doc#101 Але Ваша друга половина питання — чи тут не твориться міт <g/> , знову ж таки <g/> , хоч це звучить дуже педантично <g/> , але тут є теж дві сторони питання <g/> .