Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Наприклад <g/> , від писати форма на -лий не можлива <g/> , бо це перехідне дієслово <g/> ; від тихнути — бо це недоконане дієслово ( <g/> хоч від доконаного стихнути є форма стихлий <g/> ) <g/> .
doc#84 Еспанські ( <g/> хоч він не брюнет <g/> ) бачки морського вовка <g/> .
doc#31 Яковенка « <g/> Про критиків і критику в літературі <g/> » <g/> , вміщеною у « <g/> Культурі і побуті <g/> » <g/> , додатку до « <g/> Вістей <g/> » <g/> , 30 квітня 1925 р. Яковенко <g/> , письменник десятирядний і справедливо давно забутий ( <g/> хоч недавно літератори Є. Волошко й В. Минко вирішили не тільки нагадати про нього <g/> , насамперед з вдячности за його полеміку з Хвильовим <g/> , а й зажадали меморіяльної дошки на будинку <g/> , де він жив <g/> .
doc#64 Але іду далі <g/> : егоїзм Любченка я не хочу засуджувати ( <g/> хоч було тоді і багато проявів альтруїзму <g/> , що заслуговують того <g/> , щоб перед ними схилити голову <g/> ) <g/> .
doc#16 Згода ( <g/> хоч мудрість у розумінні Донцова зовсім не мудрість <g/> ) <g/> .
doc#64 Держава означає конкретну реальність такого чи інакшого буття мільйонів людей <g/> , і ці люди не живуть літературою і не віддадуть свого життя за мову чи за правопис <g/> , хоч і воліють здебільша ( <g/> хоч і не завжди <g/> ) говорити своєю мовою <g/> .
doc#9 А принесена з Галичини форма прошу набирає значення не стільки дієслівної форми <g/> , скільки прислівника чи <g/> , певніше <g/> , вставного слова <g/> , тотожного або близького значенням ( <g/> хоч і дещо відмінного і семантичними нюансами <g/> , і емоційним забарвленням <g/> ) до слова будь ласка <g/> .
doc#40 У той час <g/> , як у вимові слів інший <g/> , іноді <g/> , індик <g/> , істик <g/> , ірій зберігається вимова и- ( <g/> хоч і пишеться і- <g/> ) <g/> , в інших словах звичайно вимовляється і- <g/> , напр <g/> .
doc#40 : Марусю <g/> , Катрусю ( <g/> хоч Катре <g/> ) <g/> , матусю <g/> , Ганнусю <g/> ; також і пестливі без спеціального наростка <g/> : Олю <g/> , доню <g/> , Соню <g/> , Ганю <g/> . </p>
doc#53 Збіги справді разючі — у деталях <g/> , як і в загальній концепції ( <g/> хоч повної тотожности <g/> , звісно <g/> , не було <g/> ) <g/> .
doc#51 Сталося так тому <g/> , що писані пам'ятки були далеко краще досліджені попередніми дослідниками <g/> , особливо Соболевським і Кримським ( <g/> хоч порівняння їхнього матеріялу з оригіналами раз-у-раз виявляє ненадійність їхнього цитування й потребу перевірки кожного прикладу і його інтерпретації <g/> ) <g/> .
doc#20 Коротко згадавши « <g/> порочність <g/> » п'єси Куліша ( <g/> хоч це була першорядна драма <g/> ) <g/> , — ми давали докладну аналізу праці Курбаса і акторів <g/> , підносячи її як вершину українського театру <g/> .
doc#81 У напівтемній кімнаті ( <g/> хоч мусило це відбуватися вдень <g/> , бо вечорами ми не мали права ходити <g/> ) за столом сиділа людина віку на вигляд так під п'ятдесят років <g/> , полисіла <g/> , з подвійним підборіддям <g/> , суворого вигляду <g/> , непевного <g/> , трохи блукаючого погляду <g/> , ніс нездорово рожевий і помережаний опуклими синявими венами <g/> .
doc#34 Що він випадає своєю авантурницькою бравурністю з нагнітально-маячного стилю повісти <g/> , а <g/> , мовляв Липинський ( <g/> хоч і з іншого приводу <g/> ) <g/> , « <g/> Ідучи на мотоциклеті <g/> , з газеткою в кишені <g/> , старих дум запорозьких творити вже не можна <g/> » <g/> .
doc#40 : брати — взяти <g/> , сидіти — сісти <g/> , стояти — стати <g/> , ловити—піймати ( <g/> хоч є і зловити <g/> ) <g/> .
doc#53 На щастя <g/> , є два суцільні українські тексти <g/> , складені самим Потебнею <g/> , хоч і невеликого розміру <g/> , які дають змогу безпосередньо ввійти до його мовної творчої лябораторії ( <g/> хоч і в них є речі непевні або сумнівні <g/> , зумовлені обставинами їх видання — про що нижче <g/> ) <g/> .
doc#40 , пишемо хорольський ( <g/> хоч Хорол <g/> ) <g/> , ліверпульськиу ( <g/> хоч Ліверну л <g/> ) <g/> .
doc#81 Саме так у поле її уваги потрапили Любченко і я — обидва літератори ( <g/> хоч і різної слави й ваги <g/> ) <g/> , обидва східняки <g/> , обидва « <g/> темні й непросвіщенні <g/> » <g/> .
doc#36 <p> Світ пізнього Ґе суворіший <g/> , не такий розбуялий <g/> , менше в ньому ідилічної м'якости ( <g/> хоч не слід забувати його хутірські пейзажі <g/> ) <g/> , а разом з тим він до неймовірносте схожий на світ Шевченка-поета <g/> : глибока й дійова релігійність <g/> , що виливається у 63шт проти Бога <g/> ; безмежно людяний образ Христа — одночасно і таке довершене <g/> , і таке недосконале і стражденне втілення Бога <g/> , що й голови не береться увінчувати його іконописним німбом <g/> ; абсолютне неприйняття офіційної Церкви й візантійського принципу світобудови <g/> . </p>
doc#81 Я його зустрів лише кілька разів <g/> , він не був моїм колеµою в УКІЖі ( <g/> він був у якомусь науково-дослідному закладі <g/> ) <g/> , і я навіть не знаю його ім'я поза тим О. <g/> , але я добре пам'ятаю його скрючену <g/> , сухоруку постать малого ( <g/> хоч і без горба <g/> ) Квазімодо <g/> .