Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#92 Мені ця акція <g/> , зовсім не залежна від мене <g/> , не була бажаною <g/> , хоч я не міг заперечити шляхетних намірів <g/> .
doc#92 Нової України <g/> » ( <g/> деякі були заборонені цензурою <g/> , приміром моя стаття про Петлюру <g/> , хоч там не говорилося про його політичну діяльність <g/> , а тільки про літературно-критичну <g/> ) <g/> , —
doc#92 З мого боку <g/> , моя поведінка не була навмисним викликом <g/> , хоч я розумів <g/> , що об'єктивно це був виклик <g/> .
doc#94 Тут ми ніби щасливіші від якутів з Лесі Українчиної поеми ( <g/> хоч чи справді далеко ми від них просунулися <g/> ?
doc#94 Вона подає себе як неминучий засіб — більш або менше тимчасовий <g/> , хоч своє розмонтування вона безконечно відкладає <g/> .
doc#94 , мостом у демократію <g/> . </p><p> А взяти непорушний і недоторканий міт про безпомильність партії <g/> , хоч кожний знає <g/> , що це тільки міт <g/> . Яка може бути ціна тієї непомильности <g/> ,
doc#94 проти мільйонів байдужих <g/> , цинічних або й упрост розтлінних <g/> , — а все-таки голосяться <g/> , хоч не можуть не знати непевности завтрішнього дня <g/> . Кінець кінцем <g/> , усе залежить від індивідів
doc#97 ) <g/> , але мушу хоч згадати <g/> , що авторові вдалося показати <g/> , що навело поета на ці теми <g/> , ба навіть більше <g/> , чому він мало що не мусів узятися за ці сюжети <g/> ! </p>
doc#98 Картагена нашої провінційности <g/> , звичайно <g/> , вічна <g/> , але хоч би межа талановитости й безталанности трохи пересунулася на користь першої <g/> ! </p>
doc#99 Вождів тим часом нема <g/> , але політика є. Коли я читав <g/> , у рукописі <g/> , « <g/> Автостоп <g/> » і наближався до середини тексту <g/> , мені майнуло в голові <g/> : Господи <g/> , хоч би рядочок про кохання <g/> .