Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 , інший <g/> , панщина можуть вимовлятися ипшией <g/> , пан'шчиена <g/> , хоч можуть мати і тверде -н- <g/> .
doc#69 Мав рацію Іван Дзюба <g/> , коли витяг з небуття-забуття братів Карпенків <g/> , живе втілення малоросійської безграмотности й примітивізму <g/> , хоч тексти їхні дають добрий ґрунт малоросам ( <g/> здебільшого того ж рівня <g/> ) для глузування з нелюбої їм української мови <g/> .
doc#34 І кожний <g/> , вглядівши її з лугів <g/> , не втримався б і вимовив би <g/> : « <g/> Слава Тобі <g/> , Господи <g/> , і сьогодні зійшло сонце <g/> , хоч і сьогодні катівська влада на Україні <g/> » Та це в умовному способі <g/> , з тим характеристичним би <g/> !
doc#40 <p> Та далеко частіше частки <g/> , хоч і стосуються до одного слова в реченні <g/> , не прикріплені до нього <g/> , а зберігають більшу чи меншу здатність відриватися від цього слова і навіть пересуватися по реченні <g/> .
doc#81 <p> Журнал провадили дві жінки <g/> , і обидві Струтинські <g/> , хоч і не споріднені <g/> .
doc#15 <p> І все таки <g/> , не зважаючи на те <g/> , що всі зусилля дослідників були спрямовані на відмежування називних речень від неповних <g/> , не можна сказати <g/> , щоб тут досягнуто великих успіхів або хоч би виразної чіткосте <g/> .
doc#40 , хапати — схопити <g/> , падати — упасти <g/> , кричати — скрикнути ( <g/> хоч є і крикнути <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 Показово <g/> , що в самій назві граматики вжито слова “ <g/> руська <g/> ” <g/> , а не “ <g/> українська <g/> ” <g/> , хоч <g/> , правда <g/> , це могли викликати урядові вимоги <g/> .
doc#80 Вони знають надто багато <g/> , щоб вірити <g/> , і <g/> , хоч людські почуття їм аж ніяк не чужі <g/> , вони <g/> , переживаючи те чи те почуття <g/> , водночас спостерігають і аналізують його <g/> .
doc#73 Безпощадне перо Домонтовича не показує нічого позитивного в тій дійсності <g/> , хоч з першого погляду всі його герої — нібито <g/> , власне кажучи <g/> , зовсім не злі люди і зовсім не неґативні постаті <g/> .
doc#29 Гостем став не російський режисер <g/> , що приїхав підробити трохи на « <g/> хахлах <g/> » <g/> , а Валерій Інкіжинов <g/> , монгол ( <g/> хоч і російського хову <g/> ) <g/> , і приніс він не французькі бульварні фарси на зразок тих <g/> , що за давно вже вкоріненою практикою Єлена Ґрановська і Ніколай Радін ( <g/> до речі <g/> , брат Петіпа <g/> ) щоліта приносили були на кін Синельниковського театру <g/> , добре видоюючи харківську театральну публіку ( <g/> намучилися зимою з тими хахлами <g/> , хоч літом розважмо душу <g/> !
doc#73 Література замовкла тоді <g/> , і тільки тепер можна думати <g/> , що українська еміграційна література починає входити в якийсь новий етап <g/> , хоч і годі бути щодо цього великим оптимістом <g/> , знавши байдужість переважної частини нашої громадськосте <g/> : до питань літератури <g/> . </p>
doc#40 Відповідно до цього всі вони відміняються в родах <g/> , числах і відмінках <g/> , хоч число в них — явище чисто формального характеру <g/> , бо значенням вони ( <g/> крім останньої підгрупи <g/> ) завжди множинні ( <g/> Й. Бавдіш <g/> ) <g/> .
doc#40 У той час <g/> , як у вимові слів інший <g/> , іноді <g/> , індик <g/> , істик <g/> , ірій зберігається вимова и- ( <g/> хоч і пишеться і- <g/> ) <g/> , в інших словах звичайно вимовляється і- <g/> , напр <g/> .
doc#31 Так звана « <g/> літературна дискусія <g/> » <g/> , хоч як вона з цензурних і інших причин була стиснена до меж власне літератури або мистецтва <g/> , була природною реакцією на історичну ситуацію <g/> .
doc#9 Але й дальше « <g/> розгаличанення <g/> » літературної мови припинено чи хоч би загальмовано <g/> , а де в чому завдяки виступам М. Бажана <g/> , Ю. Яновського <g/> , А. Кримського та інших пощастило й повернути літературну мову на старі позиції — позиції двадцятих років <g/> .
doc#47 Ритміка вірша менш різноманітна <g/> , ніж перед тим <g/> ; поезії пісенного й інтимного стилю тримаються більш-менш однотипного хорею <g/> , « <g/> героїчні <g/> » мало не автоматично переходять до традиційного ямбу <g/> , хоч і далі є дуже цікаві експерименти в поодиноких утворах <g/> , як от уже згадуване винесення першого складу першого слова третього рядка кожного катрена на початок рядка в поезії « <g/> Хутору Ліс <g/> » <g/> , який відкриває збірку <g/> , — засіб <g/> , що підносить розірване слово і імітує спазму в горлянці <g/> , як у напливі почувань <g/> , — у даному випадку навіяних спогадами про дитинство <g/> .
doc#92 Кінець кінцем він мав голову на плечах <g/> , хоч і сливе без шиї <g/> .
doc#15 и выбору нашего на немь нгьть ( <g/> " <g/> ми не вибирали <g/> " <g/> , 1614 <g/> ) <g/> ; </p><p> коли чему навозь ( <g/> " <g/> коли що навозиться <g/> " <g/> , « <g/> Домострои <g/> » <g/> ) </p><p> - хоч він пояснює їх не історично <g/> , а чисто логічно <g/> , як " <g/> замену глагола существительным <g/> " <g/> , визнаючи <g/> , правда <g/> , що це " <g/> следы древнейшего пе- риода в образовании языка <g/> " <g/> . </p>
doc#24 Психологічно і світоглядово саме ці розділи становлять центр твору <g/> , хоч зовні кожний з них — нібито цілком самостійна інтерлюдія <g/> . </p>