Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#92 Коли 1951 року Інститут мовознавства видав двотомовий колективний « <g/> Курс сучасної української літературної мови <g/> » <g/> , там уміщено без усяких змін мій розділ про просте речення <g/> , що його я ще перед війною передав Булаховському <g/> .
doc#92 Можна також порушити деякі <g/> , хоч і обмежені аспекти української культури <g/> , заборонені в другій системі <g/> .
doc#92 цілком відповідає духові Якобсонової « <g/> операції знищення <g/> » <g/> . </p><p> Рецензія Ольги Ахманової на мій огляд української й білоруської мовознавчої продукції <g/> , яку я вже згадував <g/> , теж скористалася з правил етикету
doc#92 над серією історичних фонологій слов'янських мов <g/> , складовою частиною яких мала бути моя історична фонологія української мови <g/> . Томи серії почали виходити від 1975 року <g/> , моя книжка вийшла 1979. Редакційна
doc#92 Всеохопної й об’єктивної історії української мови не існувало <g/> .
doc#92 Треба було вперше показати єдність і тяглість мовно-історичного процесу на терені України від сьомого сторіччя до наших днів <g/> , охопити всі видані тексти <g/> , показати походження діялектів <g/> , забезпечити солідну фактичну базу <g/> , створити <g/> , одне слово <g/> , свого роду енциклопедію історії української мови <g/> , як висловився одного разу в розмові Пол Векслер <g/> , колишній мій учень <g/> , тепер у Тель-Авівському університеті <g/> .
doc#92 Численні русисти не читали книжки <g/> , бо пощо їм українські справи <g/> , хоча в дійсності книжка актуальна для русистів <g/> , бо <g/> , показуючи в зовсім новому світлі генезу і історію української мови <g/> , вона тим самим перевертає мало не догори дном питання генези та історії російської мови <g/> . </p>
doc#92 Я вважав і вважаю цю книжку лише підготовною й вступною до « <g/> Історичної фонології української мови <g/> » і тільки цю останню за мій magnum opus <g/> .
doc#95 Але для нього це був місток до української мови <g/> .
doc#97 Висновок тут простий і виразний <g/> : Шевченка начисто вирвано з української духової і літературної традиції і цілковито розчинено в імперсько-російській <g/> . </p>
doc#98 З єврейського викладача української мови <g/> , людини <g/> , що знала смак українського <g/> , справжнього вірша <g/> .
doc#98 Але автор майбутньої монографії про Новиченка <g/> , згадуючи про євреїв — діячів української культури <g/> , — нехай перевірить раз і ще раз <g/> .
doc#98 Леонид Первомайський писав по-українському <g/> , — і <g/> , як писав <g/> , вийшов у перші шеренги української поезії ( <g/> й почасти прози <g/> ) поруч <g/> , скажімо <g/> , Тичини й Рильського <g/> , —
doc#98 не таких і численних первомайських <g/> , а потім жадають <g/> , щоб інтерес і любов до української мови прищеплювалася не її величчю <g/> , красою й рідністю <g/> , а адміністративними заходами відповідно до
doc#98 Ішлося про перше становлення зародків нової української аристократії <g/> , навіть ще не виринало питання — що далі <g/> ?
doc#98 Це стосувалося до передвоєнної України й української еміграції <g/> .
doc#99 Науково-філософська розумна « <g/> Філософія української ідеї та європейський контекст <g/> » на обкладинці нічого не каже про те <g/> , що мовиться тут насамперед про Івана Франка <g/> , надто про його « <g/> Мойсея <g/> » <g/> .
doc#99 Виглядає <g/> , що так і в більшості української поезії <g/> .
doc#100 Вами <g/> , але перейти на індивідуальні дослідження у таких фундаментальних працях <g/> , як « <g/> Історія української літератури <g/> » <g/> , в нас просто немає змоги <g/> , тобто авторів <g/> . Я не одважуся
doc#100 Я <g/> , відверто кажучи <g/> , навіть побоююся <g/> , що задум писати 5-томну « <g/> Історію української літератури <g/> » <g/> , за яку взявся Ваш Інститут <g/> , — дещо поспішний <g/> .