Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#73 Проблема зустрічі української стихії з залізним законом історії <g/> , проблема української людини <g/> , що починає ці закони усвідомлювати <g/> , — це вічна проблема української історії <g/> , але може ніколи не така актуальна <g/> , як саме тепер <g/> . </p>
doc#27 Але центральними тематичними компонентами в кореспонденції Кулішевій було інше <g/> : його творчі пляни <g/> , а далі — загальна концепція української літератури й культури <g/> , загальна концепція української історії <g/> , місце української нації супроти росіян і супроти поляків <g/> , взаємини підросійської України з Галичиною й Буковиною і виховання української людини <g/> .
doc#68 , </p><p> де <g/> , звичайно <g/> , і Софія <g/> , а ще виразніше Нестор — не деталі пейзажу <g/> , а метонімії української історії <g/> . </p>
doc#64 Там бо святии Київ <g/> , не місто з вулицями <g/> , будинками <g/> , урнами для сміття і сміттям поза урнами <g/> , — а місто-візія <g/> , храм української історії <g/> .
doc#59 Не можна заперечувати <g/> , що філософія повісти ввібрала в себе деякі елементи екзистенціялізму <g/> , хоч правда й те <g/> , що сприйняті елементи більше стосуються до ідеї активного й трагічного гуманізму <g/> , гуманізму наперекір невиправному злу життя <g/> , ніж до ідеї антеїзму <g/> , яка <g/> , власне <g/> , в сартризмі й екзистенціялізмі не культивується і становить собою <g/> , безперечно <g/> , виплід роздумувань Косача над долею українського визвольного руху останніх десятиліть <g/> , спостережень над українськими людьми резистансу і міркувань над філософією української історії <g/> . </p>
doc#49 <p> Не можна перецінити величі цього символа <g/> , в якому поет по-своєму синтезує сенс української історії <g/> .
doc#1 <p> Це виразно показує єдиний вірш цього періоду <g/> , присвячений філософській інтерпретації української історії <g/> .
doc#80 <p> Обидва інші оповідання <g/> , з української історії XVII і XVIII століть <g/> , розгортають звичайну в Домонтовича тему місця людини в історичному процесі <g/> , але на додаток до цього вони гостро ставлять тему зради і кари <g/> , якої перед тим ми в Домонтовича не знаходимо <g/> .
doc#81 Героїзація української історії в його доповіді про історичний роман ішла від Донцова <g/> , як і <g/> , часто <g/> , перекручення й нечесність у цій героїзації <g/> .
doc#44 Роман має окремі свіжі сторінки <g/> , виступити з ним вимагало чималої мужносте <g/> , але його провідна ідея — історична тяглість української історії й культури від козацьких часів до сучасности <g/> , — ідея <g/> , заборонена в Радянському Союзі <g/> , — в суті речі елементарна до дитячости <g/> , і кожний західній читач <g/> , якщо йому трапить до рук ця книжка <g/> , може тільки стенути плечима й подумати <g/> , — і нащо було витрачати час на ствердження абеткових істин <g/> . </p>
doc#1 Концепція української історії у вірші переглянута й підпорядкована новій <g/> , загальній концепції життя людини і Бога у творчості Т. Шевченка <g/> .
doc#63 В рамках традиційних переважно форм — сонет <g/> , ритми « <g/> Гаявати <g/> » <g/> , — не порушуючи норм традиційно-поетичної синтакси і тільки збагачуючи <g/> , але не руйнуючи традиційно-поетичний словник <g/> , він хоче творити національні образи <g/> , віддзеркалювати український національний характер і дух української історії і сучасности — поскільки це можна зробити статичними образами <g/> .
doc#69 Адже тільки на трохи — але не так уже й дуже — вищому щаблі можуть бути відновлені в народній пам'яті ( <g/> й приваблювати підлітків до української історії\" <g/> ) й Кащенко <g/> , Андрій Чайківський і Опільський <g/> , але недоречно розглядати їхні стереотипні повісті в золотому фонді справжньої літератури поруч \" <g/> Чорної ради\" або \" <g/> Марка проклятого\" <g/> .
doc#72 Затонський заявляє <g/> , що такий погляд виник на підставі помилкового припущення <g/> , наче носієм російської культури є пролетаріят <g/> , а української — селянство ( <g/> “ <g/> Будівництво <g/> ” 16 <g/> ) <g/> .
doc#72 Сьогодні немає змоги перевірити <g/> , чи має підставу твердження української “ <g/> партії <g/> ” <g/> , що тут передусім завинила несумлінна пропа- ґанда противників <g/> , які зіграли на двозначності терміну русский/руський <g/> , що для місцевої людности означало " <g/> закарпатський українець <g/> ” <g/> , і що адміністрація частково підтасувала наслідки <g/> . </p>
doc#72 Проте <g/> , найзначнішим успіхом було те <g/> , що все більше представників місцевої інтеліґенції приєднувалося до української “ <g/> партії' або схилялося в її бік <g/> , включно з немолодим і вельми шанованим Августином Волошином ( <g/> 1874-1945 чи 1946 <g/> ) <g/> .