Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#69 Мова — це була даність <g/> , зафіксована в п'ятитомовій \" <g/> Сучасній українській літературній мові\" <g/> , а потім у \" <g/> Словнику української мови\" <g/> .
doc#72 Словник української мови <g/> , 1 ( <g/> ред <g/> .
doc#81 А це була ще доба українізації <g/> , тож треба було знайомити читачів з новинами української літератури <g/> .
doc#81 Але УЦК <g/> , в чиїх руках була евакуація українців <g/> , вирішив інакше <g/> , може <g/> , тому <g/> , що стосунки українців з поляками тоді не були найдружніші <g/> , а певніше — виходячи з дещо сентиментального міркування — триматися української землі якнайдовше <g/> .
doc#51 В її основі лежало не механічне відштовхування від чогось неприємного ( <g/> адже <g/> , перефразовуючи Ніцше <g/> , можемо сказати <g/> , що той <g/> , хто тікає від чогось <g/> , не вільний у виборі свого шляху <g/> ) <g/> , а самостійна <g/> , суверенна <g/> , власна традиція й тенденція розвитку української мови <g/> , зокрема літературної мови <g/> . </p>
doc#40 Навпаки <g/> , в Центральній і Східній Україні <g/> , де зустрічі з неслов'янськими мовами майже виключені <g/> , нема побоювання прямо позичати чужі слова <g/> , натомість є тенденція засвоювати чужі слова в формі <g/> , близькій до першоджерела <g/> , але далі припасовувати їх до законів української мови <g/> , зокрема в вимові <g/> . </p>
doc#72 <g/> Норми української літературної мови <g/> ” О. Синявського хоч і видані в Києві ( <g/> 1931 <g/> ) <g/> , але написані в Харкові <g/> ; з Харкова вийшла ініціятива двох колективно написаних і зредагованих Л. Булаховським детальних оглядів нової української літературної мови <g/> : “ <g/> Загальний курс української мови для вчителів-заочників <g/> ” ( <g/> 1929 <g/> ) і “ <g/> Підвищений курс української мови <g/> ” ( <g/> 1931 <g/> ) <g/> .
doc#25 <p> Визнання самостійности української мови й культури і права їх на розвиток сьогодні не проблема для жадної живої людини <g/> .
doc#72 У розгляданий період зусилля нормалізувати мову вперше вийшло від української інституції <g/> .
doc#72 — Словник української мови Б. Грінченка ( <g/> ред <g/> .
doc#72 <p> За таких обставин <g/> , при невеликій підтримці місцевої людности довелося галичанам починати просувати на Закарпатті справу української літературної мови галицького зразка <g/> .
doc#9 <p> Цю надзвичайно важливу для розвитку української літературної мови дискусію — хоч треба сказати <g/> , що учасники її здебільшого не піднеслися над особисті смаки і не усвідомили загального значення дискусії — розпочав Борис Грінченко статтею « <g/> Галицькі вірші <g/> » <g/> , видрукованою в липні 1891 р. <g/> , тяглася вона протягом 1891 — 1892 рр <g/> .
doc#47 У катастрофі другої світової війни не тільки були знищені деякі чільні представники Празької школи <g/> , зникла сама можливість її дальшого існування <g/> , хоч <g/> , звісно <g/> , внесок її до української культури й літератури лишився високо значущим <g/> .
doc#10 Збірник Комісії для дослідження історії української мови <g/> , т. І. Київ 1931. </p><p> 12 <g/> ) Літерою ї Ганцов позначає той звук <g/> , що в звичайному українському письмі позначається літерою и. </p><p> 13 <g/> ) Пор <g/> .
doc#51 ^6 <g/> ) Вони завершилися синтетичною <g/> , хоч і конспективною „Історією української літературної мови <g/> ” Сулими <g/> , виданою випусками в серії заочних лекцій харківського ВЗІНО ( <g/> Всеукраїнський заочний інститут народної освіти <g/> , 1928 <g/> ) <g/> . </p>
doc#51 Полтавсько-київський діалект — основа української національної мови <g/> , Збірник статтей <g/> .
doc#71 <p> xx Перший універсал української Центральної Ради <g/> , оприлюднений 22 березня 1917 р. <g/> , не містив жодної конкретної вимоги <g/> , крім прав української мови <g/> .
doc#51 Жадної поважної спроби видати історичний словник української мови після того не роблено <g/> . </p>
doc#56 Адже мови української вони <g/> , як правило <g/> , не знають <g/> , а про культуру мають уявлення хіба з випадкових вражень і джерел другої руки <g/> .
doc#85 западає вниз <g/> . </p><p> Цю схему історично-літературного процесу з певними видозмінами ми приймаємо для історії нової української літератури <g/> , бо вона відповідає фактам <g/> . Не з якихось апріорних міркувань ( <g/> « <g/> Ніколи