Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#23 <p> Так постали концепції історії української літератури цього періоду <g/> , в яких елементи змагання між різними стилями й напрямами зникли <g/> .
doc#24 <p> </doc> </p><p> ( <g/> « <g/> Вертеп <g/> » Аркадія Любченка <g/> ) </p><p> І </p><p> Що двадцяті роки нашого сторіччя становили цілу еру в розвитку української духовости <g/> , — цього ніхто не заперечував і ледве чи заперечить <g/> .
doc#25 Це перший повний і науковий огляд української діялектології <g/> , власне <g/> , єдина не принагідна праця Михальчука монографічного характеру <g/> .
doc#26 Значення поета для української культури й історії таке <g/> , що кожний рік — це рік Шевченків <g/> .
doc#27 Коли зважити <g/> , що 13 % його листів писані до росіян <g/> , що не знали української мови <g/> , а 7 % до поляків <g/> , де російська мова була мовою спілкування ( <g/> Шевченко не писав по- польськи <g/> ) <g/> , то на пайку листів з « <g/> добровільно <g/> » вибраною російською мовою припадає лише 13 % — справжня революція супроти його попередників' <g/> .
doc#28 А візьміть його « <g/> Праосінь <g/> » <g/> , де імпресіоністичну настроєвість так майстерно сполучено з пластичністю <g/> , що справді можна погодитися з С. Гординським <g/> , що це один з « <g/> вершкових осягів сучасної української поезії <g/> » <g/> . </p>
doc#29 Тип <g/> , що не належав ні до хамуватих непманів <g/> , ні до екс-чорноземельців і міг вирости в достеменне ядро української міської культури <g/> .
doc#31 Так звана « <g/> українізація <g/> » <g/> , себто в ширшому сенсі настанова на розвиток незалежної української культури <g/> , була формально проголошена сьомим з'їздом КП ( <g/> б <g/> ) У в квітні 1923 р. <g/> , а активно почала здійснюватися від квітневого пленуму ЦК партії 1925 р. З самого початку вона заходила в гостру суперечність з централізаційною політикою Росії і з прагненнями російських і проросійських шовіністичних прошарків в українських містах <g/> .
doc#32 У листопаді в Ашаффенбурзі твориться Центральне представництво української еміґрації в Німеччині ( <g/> ЦПУЕН <g/> ) — це вже перехід до свого роду федерації всенімець- кого масштабу і правного захисту всіх українських діпі <g/> . </p>
doc#33 Уже самого цього було б досить <g/> , щоб « <g/> Місто <g/> » було однією з вершин української прози і дороговказом для її дальшого розвитку <g/> . </p>
doc#34 Те <g/> , що вона дає <g/> , — це стан людини <g/> , української людини <g/> , супроти інших людей і Бога <g/> , — стан <g/> , спричинений системою <g/> , в якій ця людина опинилася <g/> .
doc#35 Боронив <g/> , правда <g/> , Лазар Баранович автономію української церкви <g/> , але коли автономію цю зламано <g/> , він не спромігся на хоч скільки виразний опір і в лисі і до царів писав <g/> : « <g/> Да буду зі всією єпархією моєю просі о під благословенням святішого патріярха московського <g/> , як і інші великоруські архиєреї <g/> , і хай наступники мої поставляються в Москві <g/> , а не в Києві <g/> » ( <g/> 1688 <g/> ) <g/> . </p>
doc#36 Дослідники були переважно росіяни <g/> , байдужі до української проблематики <g/> .
doc#37 Матеріали до історії української еміграційної літератури <g/> ) </p><p> Спробу подати коротку історію МУРу ( <g/> 1945—1948 <g/> ) я зробив був 1953 року <g/> .
doc#38 <p> </doc> </p><p> 1. ПРО ЛІТЕРАТУРУ БЕЗ ПОЛІТИКИ </p><p> Прекрасно видана Українською Вільною Академією Наук у США « <g/> Історія української літератури від початків до доби реалізму <g/> » Дмитра Чижевського ( <g/> Нью-Йорк <g/> , 1956 <g/> ) багато в чому і для багатьох буде несподіванкою і ударом <g/> . </p>
doc#39 Бо у Гоголя є міт великої української річки <g/> .
doc#40 ШЕВЧЕНКА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНОЗНАВСТВА Ч. 3. </p><p> ЮРІЯ ШЕРЕХ </p><p> Професор Українського Вільного Університету </p><p> МЮНХЕН 1951 </p><p> ВИДАВНИЦТВО « <g/> МОЛОДЕ ЖИТТЯ« </p><p> Відколи вийшли останні наукові курси української літературної мови сучасности — я маю на увазі книжки Василя Сімовича <g/> , Олени Курило <g/> , Олекси Синявського <g/> , — минуло 20-30 років <g/> .
doc#41 Попри всі величезні відмінності <g/> , трагізм Осьмачки - скептицизм Домонтовича <g/> ; селян- ськість Осьмачки - урбаністичність Домонтовича <g/> , бриластість Осьмачки - шліфованість Домонтовича <g/> , пристрасність Осьмачки - стриманість Домонтовича <g/> , панування емоції в Осьмачки - панування іронічно інтелекту в Домонтовича - цей перелік протиставлень можна вести ще далі й далі <g/> , - попри все це <g/> , їх єднає основне і вирішальне <g/> : зголошення української людин на свою концепцію людського і людяного в нашій технічній добі <g/> ; заперечення технічної доби не в їмя трагічного гуманізму <g/> , а в ім'я права на почуття <g/> , права на гармонійний розвиток вільного індивіда <g/> .
doc#42 Може найбільший осяг української лірики останніх десятиріч — « <g/> Жорстокість <g/> » — Тому закономірно кінчається переключенням образу жінки-мрїї — </p><p> Та від босих твоїх молодесеньких ніг </p><p> буде більше <g/> , ніж в сонця є <g/> , ласки <g/> , </p><p> доки знов золотий серед світа поріг </p><p> до зірок переступиш та казки <g/> . </p>
doc#44 Це заслуга української літератури <g/> , а від нього залежало тільки те <g/> , що він тримав руку на живчику тієї літератури <g/> .