Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 у реченні « <g/> Тільки вітер пилом заміта <g/> » ( <g/> Антіох <g/> ) тільки прилягає до вітер <g/> ; якби побудувати це речення «
doc#27 збірці творів радянського видання <g/> ) тільки листи до Шевченка писані по-українськи <g/> , 4 з
doc#15 відмінка імени пояснює ( <g/> слідом за Й. Зубатим <g/> ) тільки як рештку старовини <g/> , не помічаючи <g/> , що на тлі
doc#40 ми вже знаємо ( <g/> § 396 <g/> ) <g/> , заступається на -інн ( <g/> я <g/> ) тільки під наголосом — пор <g/> . правління <g/> , моління — і
doc#97 з трапеції до трапеції гукає — voilä <g/> ! <g/> , тільки що Большаков не виявляє знання французької
doc#40 всі іменники мають закінчення -ами ( <g/> -ями <g/> ) <g/> , тільки поодинокі іменники вживаються з закінченням
doc#40 закінчення -ам ( <g/> -ям <g/> ) <g/> , -ами ( <g/> -ями <g/> ) <g/> , -ах ( <g/> -ях <g/> ) <g/> , тільки іменники люди <g/> , кури <g/> , гуси <g/> , діти <g/> , сіни <g/> , сани <g/> ,
doc#85 . Це ті самі процеси ( <g/> sie sind die nämlichen <g/> ) <g/> , тільки розглядені з двох протилежних поглядів <g/> . Тим
doc#73 « <g/> За мурами Берліну <g/> » <g/> , « <g/> Жовті каруселі <g/> » <g/> ) <g/> , тільки ця деклямативність у Багряного вбирає в себе
doc#40 у поправній українській вимові є <g/> , власне <g/> , -и <g/> , тільки з пом'якшенням попереднього приголосного (
doc#20 Сляй у Шекспіровому « <g/> Приборканні гострухи <g/> » <g/> , тільки сама вона аж ніяк не була гострухою <g/> , навпаки <g/> ,
doc#81 Сляй у Шекспіровому « <g/> Приборканні гострухи <g/> » <g/> , тільки сама вона аж ніяк не була гострухою <g/> , навпаки <g/> ,
doc#93 з історичним <g/> . Це техніка Шевченка в « <g/> Марії <g/> » <g/> , тільки засобами театру <g/> , а не поетичного слова <g/> . До цієї
doc#18 1911 року в « <g/> Тінях забутих предків <g/> » <g/> , тільки в нього робитиме це не дитина <g/> , а мольфар Юра <g/> ) <g/> : «
doc#72 малоруську <g/> … <g/> , себто галицьку українську <g/> » <g/> , тільки з етимологічним правописом <g/> , звичнішим для
doc#92 . Правда <g/> , вміщено без прізвища автора <g/> , тільки з глухою приміткою — « <g/> Опрацював за матеріялами
doc#48 і кланяються з покорою до ніг <g/> , — Ех <g/> ! бери <g/> , тільки бери <g/> , не барися <g/> … » Але як узяти <g/> ? ( <g/> « <g/> На межі <g/> » <g/> ) <g/> , А
doc#5 відповідає <g/> » <g/> . Славенко визнає існування Бога <g/> , тільки він байдужий до Бога <g/> , бо Бог невпізнанний
doc#13 прощений <g/> , він був тільки знаряддям Волі Божої <g/> , тільки виконавцем страшного <g/> , але неминучого обряду
doc#30 творчо-духовних прикомських замках не був <g/> , тільки обкружляв озеро пароплавчиком <g/> , але мій нині