Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Далі показник майбутнього часу буду має на собі самостійний наголос <g/> , що дає змогу підкреслювати майбутність дії і вживати дієслова буде <g/> , дарма що воно в формі майбутнього часу тільки допоміжне <g/> , поруч з повнозначними дієсловами <g/> , пор <g/> .
doc#24 Може тільки тепер законюються паростки нового періоду в розвитку української духовости <g/> , в піднесенні української літератури <g/> .
doc#9 Звідтам надіялись ми приобрісти в час теперішного язикового розвою тоє <g/> , що нам ілі вовся не стає <g/> , ілі <g/> , що у нас не точно єсть розвите <g/> ; навзаїм же ради ми били хоть би показати братной Україні наш домашній плод <g/> , щосьмо его с трудом духа під отмінними обстоятельствами із себе возростили <g/> »4. Як бачимо <g/> , і консервативні елементи в той медовий місяць молодого українського слова згодні йти на зближення з цим словом <g/> ; тільки народовці ладні переймати його цілком <g/> , а консервативні елементи згодні тільки доповнювати ним те <g/> , що визнають за прогалину в виробленій ними мовній системі орієнтованого частково на Москву <g/> , а частково на норми ще Мелетія Смотрицького язичия <g/> . </p>
doc#34 <p> У сюжеті спустошення людської душі показане безмежною пасивністю людини <g/> , коли вона бачить загибіль сусіда чи близького <g/> , і не допомагає <g/> , коли вона навіть сама себе не рятує <g/> , коли вона навіть іде на службу ворогові ( <g/> Скакун <g/> ) <g/> , а рятується тільки в смерть <g/> , — чи це буде сліпий бунт Євгена Шияна або Полікарпа Скакуна <g/> , чи самогубство Тимоша Клунка <g/> .
doc#81 Справді <g/> , Харків був тепер такою ж мистецькою провінцією <g/> , як Вороніж <g/> , Курськ і Ростов <g/> , різнячися тільки — і то почасти — мовою <g/> . </p>
doc#59 Не тільки в очах інших <g/> , а і перед самим собою <g/> .
doc#10 Хоробричі тут — тільки вихідний пункт <g/> .
doc#40 З цих значень про- може мати тільки перше ( <g/> отже <g/> , прочитав книжку — повністю <g/> ; перечитав книжку—удруге <g/> ; пор <g/> .
doc#72 Таким чином стилістично невтральні російські звороти набули сильного фолкльорного забарвлення <g/> , бо наведені українські відповідники зустрічаємо тільки в народних піснях <g/> , інколи як елемент сталих словосполучень ( <g/> таким <g/> , правдоподібно <g/> , є дзюркотонька <g/> , що потрапила в Грінченків словник з поеми П. Куліша <g/> , а в Академічному подана без документації й стилістичної характеристики <g/> ) <g/> .
doc#40 Прикладка буде можлива тільки тоді <g/> , коли прикметник багатим заступити на іменник <g/> , напр <g/> .
doc#40 ; = спершу звелів привести <g/> , а оселення <g/> , природно <g/> , могло відбутися тільки після наказу і після приведення <g/> .
doc#22 Тут не тільки цілковита тотожність настрою <g/> , тут навіть збіги деталів <g/> .
doc#40 , злазити <g/> , приповзати <g/> , стягати <g/> , переганяти <g/> , вроняти <g/> ) <g/> ; у решти дієслів нашої групи приросток зміняє вид дієслова на доконаний <g/> , але тільки при умові <g/> , що не міняється місце наголосу <g/> , напр <g/> .
doc#3 Засяг цієї зміни вужчий <g/> , він охоплює тільки іменники середнього роду і тільки в формі називного відмінка <g/> , трудно тут говорити про нову <g/> , третю революцію <g/> .
doc#38 На 33 сторінці своєї книги він пише <g/> : « <g/> Семенко і його послідовники не тільки проявили запал до деструкції загальноприйнятих норм <g/> , але й лишили чимало високо оригінальної поезії тривалого інтересу <g/> » <g/> .
doc#27 Серед листів Квітчиних ( <g/> як вони репрезентовані в його шеститомовній збірці творів радянського видання <g/> ) тільки листи до Шевченка писані по-українськи <g/> , 4 з загального числа 91. Правда <g/> , маємо від Квітки « <g/> Листи до любезних земляків <g/> » ( <g/> 1839 <g/> ) <g/> , але це літературна стилізація <g/> , а не справжні послання від людини до людини <g/> . </p>
doc#29 Може це тільки комусь наснилося <g/> ?
doc#72 Та <g/> , мабуть <g/> , найзнаменнішим було те <g/> , що недвозначно заговорили не тільки про соціальне <g/> , а й про національне визволення Західної України <g/> , і пропаґанда вперше вдається до вислову “ <g/> великий український народ <g/> ” ( <g/> напр <g/> .
doc#65 Практикується це <g/> , одначе <g/> , не тільки з давно вже мертвими писарями житомирського міського уряду <g/> .
doc#40 Частка аж може мати відтінок несподіваности <g/> ; частка та вживається з цим же відтінком <g/> , але тільки перед присудком <g/> ; частка бо може мати відтінок нетерплячости <g/> , частка не вживається в посильній ролі тільки перед дієсловом <g/> , підкреслюючи повторність або многооб'єктність дії ( <g/> »Чого там не давали <g/> » = багато чого давали <g/> ) <g/> ; частка все вживається при прикметниках і прислівниках другого ступеня ( <g/> все більший <g/> ) <g/> ; частка то може набирати відтінку посилення протиставлення ( <g/> »Голова то мудра <g/> , та відваги мало <g/> » — Лепк <g/> .