Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#38 <p> Видить Бог <g/> , що я і моя стаття тут ні при чому <g/> .
doc#14 Справа тут не в особистій <g/> , настроєвій чи пейзажній тематиці <g/> .
doc#77 Ми бачимо <g/> , як квапиться тут автор перейти до загальників <g/> , до отого « <g/> все це <g/> » <g/> , ми бачимо <g/> , як бракує йому тут ядерних <g/> , конкретних епітетів <g/> , як його око ще не схопило міри в описуваних явищах <g/> .
doc#48 Його песимізм — і тут відмінність його від Селіна — не розкладовий <g/> , а творчий <g/> .
doc#29 Для нашої тут теми ці питання не мають значення <g/> , нема потреби тут на них відповідати <g/> .
doc#40 Одначе якраз накопичення приголосних може відтворювати тут той « <g/> плескіт хвиль« <g/> , про який говориться в тексті <g/> . </p>
doc#9 Коли ( <g/> кажу тут про час від XVIII ст <g/> .
doc#40 Тому факти розташовуються тут так <g/> , що дієприслівники недоконаного виду показують одночасність обох дій ( <g/> напр <g/> .
doc#11 Як на I impression Кльода Моне <g/> , що дала назву імпресіонізмові <g/> , а тут перенесена у вічну несталість міста каналів <g/> , ілюзій <g/> , феєрій <g/> , казок Карло Ґоцці <g/> , не дуже дитячих <g/> , та й не дорослих <g/> , смерти <g/> . </p>
doc#15 ( <g/> О. Гончар <g/> ) </p><p> Щоправда <g/> , втраті предикативности прикметниками ( <g/> довгі <g/> , шкарубкі <g/> , зігнені <g/> ) сприяє тут і перелічувальний характер викладу <g/> , при якому окремі речення легко сприймаються як ізольовані члени ряду означень <g/> .
doc#15 Одначе далеко правдоподібніше <g/> , що слово сума тут цілком на місці - і означає <g/> , що слово має в своїй основі суму прикмет речі або явища або є сума уявлень окремих предметів або є те і те разом <g/> . </p>
doc#12 <p> Правила <g/> , що їх зведення подаємо тут <g/> , спираються <g/> , не запроваджуючи будь - яких змін <g/> , на так званий « <g/> Харківський <g/> » правопис <g/> , ухвалений до вжитку 1928 р. <g/> , після того <g/> , як його докладно обговорила Всеукраїнська Правописна Конференція і зредагував один з найвидатніших і найавторитетніших українських мовознавців—Олекса Синявський <g/> , і на складений на основі цього правопису « <g/> Правописний словник <g/> » Г. Голоскевича ( <g/> Видання сьоме <g/> , Харків — Київ <g/> , 1930 <g/> ) <g/> .
doc#76 Політичну проекцію на сучасність <g/> , як я вже тут казав <g/> , з цих питань робити не обов'язково <g/> .
doc#41 <p> І тут Домонтович ще раз подає руку Т. Осьмачці як авторові « <g/> Поета <g/> » <g/> .
doc#2 Але тепер і тут — це перші несміливі нові ноти <g/> .
doc#82 Або інший приклад <g/> , в іншій площині <g/> , майже сакральній <g/> , — ми тут теж за тризуб як національний герб <g/> , але ми не носимо тризубів на грудях <g/> , як і не ходимо день у день у вишиваних сорочках <g/> …
doc#22 Але Бланден думає <g/> , що тут ідеться про два відмінні людські типи <g/> , про два відмінні культурні кола <g/> .
doc#72 Він опублікував “ <g/> Український стилістичний словник <g/> ” ( <g/> 1924 <g/> ) <g/> , “ <g/> Чистота і правильність української мови <g/> ” ( <g/> 1925 <g/> ) <g/> , “ <g/> Нариси з історії української мови <g/> ” ( <g/> 1927 <g/> , справді тут мало історії <g/> ) <g/> , “ <g/> Складня української мови <g/> ” <g/> , дві частини ( <g/> 1937 <g/> , 1938 <g/> ) та ін <g/> .
doc#80 Приміром <g/> , у « <g/> Дівчині з ведмедиком <g/> » образ Семена Кузьменка <g/> , як уже згадувалося тут <g/> , — збірно-пародійний образ героїв « <g/> реконструктивних <g/> » романів <g/> , започаткованих « <g/> Цементом <g/> » Ф. Гладкова <g/> , а образ авангардного поета ще цікавіший <g/> , бо в ньому змонтовано в нову цілість риси російського поета Велемира Хлєбнікова і українських Тодося Осьмачки і Михайла Семенка <g/> .
doc#90 » </p><p> Воістину жадні коментарі тут не потрібні <g/> .