Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#6 Так <g/> , на картині “ <g/> Пізнє літо на Центральному Острові <g/> ” ( <g/> з торонтської серії <g/> ) двоє Куриликових дітей з'являються <g/> , як він сам зазначає <g/> , двічі <g/> , бо тут скомбіновано дві фотографії <g/> : на передньому пляні вони дивляться в глиб картини <g/> , а на задньому пляні вони ж таки дивляться на ту саму сцену вперед <g/> , річ не можлива за законами простолінійного часу й простору <g/> .
doc#72 Нерідко головною спонукою тут були вигідна кар'єра <g/> , запорука добробуту <g/> , але за цим усе таки не важко розгледіти брак замилування українською мовою <g/> , а то навіть і пошани до неї <g/> . </p>
doc#61 Даремні спроби <g/> : глибокі натури тут виходу для себе не знайдуть <g/> .
doc#81 Але і тут мова наказує нам казати моя душа <g/> .
doc#29 Тим більше <g/> , що було все тут складне <g/> , рукави стікалися й розтікалися <g/> , щоб знову зійтися <g/> . </p>
doc#63 ( <g/> Від порівняння маштабів і можливостей я тут <g/> , природно <g/> , абстрагуюся <g/> .
doc#40 <p> Про вживання прийменників говорилося в § 35в <g/> , про вживання сполучників — у §§ 23 <g/> , 24. Тому тут можна обмежитися на зауваженнях про склад <g/> , словотвір і наголос цих допоміжних ( <g/> і <g/> , природно <g/> , незмінних <g/> ) частин мови <g/> . </p>
doc#40 <p> Рештки давнішого стану <g/> , коли губні теж мали фонематичне пом'якшення <g/> , частково зберігаються в кількох словах <g/> , де губні в <g/> , м м'якшаться перед голосними а <g/> , о. Це слова свято <g/> , цвях <g/> , тмяний <g/> , духмяний <g/> , різдвяний <g/> , горохвяний <g/> , цвьохнути <g/> , лижвяний <g/> , жвяхтіти <g/> , дзвякати <g/> , морквяний <g/> , мертвяк <g/> , червяк <g/> , що найчастіше вимовляються способом с'вато <g/> , ц'в'ах і т. д. <g/> , при чому м'якість губного має тут розрізняльне значення <g/> , пор <g/> .
doc#76 Адже йдеться тут уже не про 10 <g/> , а про 20 сторіччя <g/> !
doc#45 Заторкнуте тут побіжно питання освітлене детальніше в листі до Олени Штейн <g/> .
doc#40 <p> Багатство відтінків значення <g/> , забезпечуваних сполученнями прийменників з відмінками <g/> , таке велике <g/> , що годі їх тут охопити <g/> .
doc#81 Завдання <g/> , поставлене автором <g/> , було тут куди легше <g/> .
doc#40 До другої дієвідміни належать дієслова <g/> , що кінчаються на -ити <g/> , де -и наросток ( <g/> отже <g/> , носити <g/> , ходити <g/> , — але не бити <g/> , крити <g/> , бо тут 11- кореневе <g/> ) <g/> , всі на -іти ( <g/> за винятком тих <g/> , що можуть його і не мати <g/> , як от <g/> : сопти — сопіти <g/> , хропти — хропіти <g/> , ревти — -ревіти і дієслова хотіти <g/> ) і ( <g/> після ше- лесних <g/> ) на -ати <g/> , що в теперішньому часі втрачають це -г- і - ( <g/> і- ( <g/> отже терпіти — терплю <g/> , блищати — блищу <g/> , — але не гріти <g/> , бажати <g/> , що в теперішньому часі зберігають свої -і- <g/> , -а- <g/> : грію <g/> , бажаю <g/> ) <g/> ; сюди ж належать <g/> , нарешті <g/> , дієслова бігти <g/> , спати <g/> ,
doc#101 Ну а праця <g/> , тут ви маєте рацію <g/> , що найкращий лікар — праця <g/> , звичайно <g/> . </p>
doc#84 водночас реалізація евразійства <g/> : потрібні робітники для постання Сибіру — нового центру світу <g/> . </p><p> Але тут шанс Києва <g/> . Хвильовий знав це <g/> , коли висував український варіянт евразійства <g/> . Він називав
doc#40 Самозрозуміло <g/> , що якби тут <g/> , як належить за законами літературної мови <g/> , поставити недоконану форму бачив <g/> , характер самої дії ані трохи б не змінився <g/> . </p>
doc#59 Але ось ми в наступному епізоді — в осередку війни <g/> , у прифронтовому П'янгороді — і тут панує рембрандтівське освітлення — мертваві відтінки жовтого <g/> , зеленого <g/> , що мигтять <g/> , спалахують і кульмінуються в чорне <g/> : « <g/> Обличчя ляйтенанта жевріло мертвецькою суглинковою зеленкуватістю <g/> » <g/> ; « <g/> Мотоциклісти вгрузали в жовтий сніг <g/> , заривалися в чорний сніг <g/> » <g/> ; « <g/> Твердість <g/> , жовта <g/> , як ця ніч відступу <g/> » <g/> ; « <g/> Чорна сукня обняла її <g/> , як ніч <g/> » <g/> . </p>
doc#80 Але про це тут нема змоги говорити докладніше <g/> . </p>
doc#81 У родині мене любили <g/> , тут були до мене байдужі <g/> .
doc#81 Я не кривив тут душею <g/> .