Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#50 <p> Програма кесаря </p><p> На тому ж рівні трактована і проблема большевизму <g/> .
doc#73 <p> Усе це — різні прояви нахилу до динамізації української прози <g/> , і те <g/> , що вони констатуються в різних письменників <g/> , не залежних один від одного <g/> , і при тому застосування їх варіюється зовсім явно залежно від рівня майстерности того чи того автора <g/> , дозволяє говорити про те <g/> , що це процес закономірний <g/> .
doc#40 Особливо ж це стосується до минулого часу <g/> , який не має особових закінчень <g/> , а тому особливо вимагає при собі підмета <g/> .
doc#49 Саме тому не страшні були поетові такі « <g/> сучасні <g/> » слова <g/> , як секунда ( <g/> « <g/> В секунду грому <g/> » <g/> ) <g/> , або такі « <g/> прозаїзми <g/> » <g/> , як « <g/> і спати <g/> » <g/> .
doc#92 Хто поєднає одну із статтів з рецензіями <g/> , що з'явилися п'ять років тому <g/> ?
doc#16 Можна по-різному визначати причини цієї поразки <g/> : одні вбачають їх у тому <g/> , що ця революція була занадто революційна <g/> , інші в тому <g/> , що вона була не досить революційна <g/> ; одні в тому <g/> , що вона захопила надто широкі маси <g/> , інші в тому <g/> , що вона не захопила достатньо широких мас <g/> ; одні в суб'єктивних помилках тогочасних провідників нації <g/> , інші в об'єктивному стані речей <g/> , як його підготувала й оформила вся дотогочасна наша історія <g/> , чого не могли змінити жадні індивідуальності <g/> , навіть найгеніяльніші і найпрозорливіші <g/> .
doc#42 <p> Поезія « <g/> Китиць часу <g/> » — явище культури вже хоч би тому <g/> , що вона байроністична доглибно <g/> , але ніколи б Байрон нічого подібного не написав <g/> .
doc#77 Цю методу вибрано тому <g/> , що всі образи повісти цікавили автора не самі по собі <g/> , а тільки в тому <g/> , як і чим вони впливали на основний і центральний образ твору — Василя Шеремету <g/> .
doc#81 Після цілоденної їзди в гарячому від літнього сонця вагоні ( <g/> коли ми <g/> , між іншим <g/> , побачили перед заходом сонця з вікна вагона мою « <g/> рідну <g/> » Амвросіївку <g/> ) нас непереможно хилило до сну <g/> , так почували себе й наші випадкові супутники в тому ж відділі вагона <g/> .
doc#81 У нашому вирівняному на незаможника середовищі вона була « <g/> как гений чистой красоты <g/> » <g/> , але не природний <g/> , а плеканий <g/> , хоч плеканий на відміну від Скрипника й Чукина <g/> , не свідомо <g/> , не викликом <g/> , а тому <g/> , що така була її природа <g/> .
doc#35 І хіба не в тому і є одна з сутніх функцій держави супроти одиниці чи стану <g/> , щоб держава стригла <g/> , не порушуючи живого <g/> , і боронила від напасників <g/> , — а це і робить Баранович <g/> , коли він викриває панів <g/> , що « <g/> тягнуть до себе золото <g/> , як магнет залізо <g/> » і доводять селян до « <g/> ридань <g/> » <g/> .
doc#81 ( <g/> Зауважу <g/> , що й моя сестра Віра розвивалася в тому ж напрямі <g/> , що і я. <g/> ) Батько лишався осторонь <g/> , чужинцем не тільки фізично — він на фронті <g/> , ми в Харкові <g/> , — а й духовно <g/> . </p>
doc#40 <p> Зосередження сили видиху на наголошеному складі зв'язане з послабленням її на сумежних складах <g/> , особливо на тому складі <g/> , що йде після наголошеного <g/> .
doc#50 Вони надають чіткости тому <g/> , що було закладене в його душі походженням і вихованням <g/> .
doc#40 Афікси не однакові для різних частин мови <g/> ; тому огляд їх подаємо далі <g/> , говорячи про частини мови <g/> .
doc#11 І нащо тому монсиньйорові здався той ( <g/> такий <g/> ) об'єкт « <g/> спостережень <g/> » <g/> ? </p>
doc#59 Образ Лариси народився не тому <g/> , що був виношений в авторовій душі <g/> , а тому <g/> , що — автор знав це — він мусів бути <g/> .
doc#97 Бо читач знає <g/> , що Шевченко в тому штормі не загинув <g/> .
doc#16 Заслуга вісниківства в тому <g/> , що воно піднесло складник <g/> , який недоцінювано <g/> . </p>
doc#26 Ледве чи був такий період <g/> , де не роблено б свідомо й цілеспрямовано білих плям <g/> , де не перекручувано б дійсности на догоду тому <g/> , що здавалося політичною потребою — хіба може не до палеоліту <g/> ?