Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#94 Чи ворог народу — це просто ворог держави <g/> , чи це той <g/> , хто шкодить простолюдові <g/> ?
doc#94 — має той демократичний шлях <g/> , що його — так слушно <g/> , так шляхетно <g/> , так героїчно пропонує Дзюба і його однодумці <g/> ?
doc#94 І той <g/> , хто сьогодні підносить Горбачова <g/> , не може не ставити в глибині свідомости запитання до самого себе <g/> : а що я буду говорити про того ж таки Горбачова <g/> , коли його тим чи тим способом завтра не стане <g/> ?
doc#95 Харків — місто мого дитинства й молодости <g/> , я прожив там від 1914 до 1943 року <g/> , там я пройшов початкову й середню школу <g/> , університет ( <g/> що тоді функціонував під доброзвучною назвою ХПІПО — Харківський Педагогічний Інститут Професійної Освіти <g/> ) <g/> , там починалася моя викладацька праця — спершу в Газетному Технікумі <g/> , потім в Інституті журналістики <g/> , потім в Університеті ( <g/> який на той час став знову просто університетом <g/> ) <g/> , там починалася моя наукова праця <g/> , в аспірантурі й поза нею <g/> , там я дістав папірець <g/> , що я кандидат філологічних наук <g/> , і другий <g/> , що я доцент <g/> .
doc#97 Мабуть <g/> , і Портянко <g/> , і Гапка — це той самий образ <g/> , тільки взятий у різних ракурсах — у Домонтовича згори і очима високого інтелектуаліста <g/> , у Хвильового — зсередини революційних протуберанців ( <g/> не Драчевих <g/> , а Тичининих <g/> ) <g/> .
doc#97 Якби ж тільки не втручався той клятий homo sovieticus <g/> !
doc#99 Ми на гудроновій трасі ( <g/> з вибоїнами й ковбанями <g/> ) <g/> , гуркотять вантажівки <g/> , шурхотять передбачені ще Хвильовим ахтанабілі сучасности <g/> , Миргород став не той <g/> , по хатах блимають лямки Ільїча <g/> , а колгоспна Катерина ( <g/> чи це сама Оксана Забужко <g/> ?
doc#99 свій шлях широкий <g/> , той мурує <g/> , той руйнує <g/> » — інакше кажучи <g/> , протилежно спрямовані активності <g/> , складаючися взаємно <g/> , перекреслюються і довкруги безглуздя <g/> , безчас і безпростір <g/> .
doc#99 свій шлях широкий <g/> , той мурує <g/> , той руйнує <g/> » — інакше кажучи <g/> , протилежно спрямовані активності <g/> , складаючися взаємно <g/> , перекреслюються і довкруги безглуздя <g/> , безчас і безпростір <g/> .
doc#100 Отого <g/> , що тут перейшло в « <g/> Плуг <g/> » і пізніше в той же « <g/> соцреалізм <g/> » <g/> .
doc#100 Це стосується і явищ — той же соцреалізм <g/> , і постатей — той же Корнійчук <g/> .
doc#100 Це стосується і явищ — той же соцреалізм <g/> , і постатей — той же Корнійчук <g/> .
doc#101 Взагалі <g/> , я вчився в дуже щасливі роки — не в сенсі їжі <g/> , великого помешкання <g/> , але все-таки в той період припинилося офіційне напомповування ідеями старого типу <g/> , імперського <g/> , але ще не почалося напомповування новими ідеями ( <g/> тобто — комуністичними <g/> ) <g/> . </p>
doc#101 Вони <g/> , може <g/> , не вкладаються в дефініції ( <g/> ніхто <g/> , власне <g/> , не подав переліку докладного рис нації <g/> ) <g/> , але вони є <g/> , і нема ніякої шкоди <g/> , якщо усвідомити це і навіть плекати те з них <g/> , що справді логічне <g/> , що обґрунтоване <g/> , що історично потверджене <g/> , в той же час відкидаючи те <g/> , що належить до цілковитих фантазій <g/> .
doc#103 Але зі мною не так уже й легко <g/> , бо треба <g/> , щоб і фільм мені підходив <g/> , і щоб « <g/> добра душа <g/> » на той час була вільною від своїх справ <g/> …