This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 | мене <g/> , ані офіційно викликати <g/> . Прага | тоді | вже прийняла групу українських істориків на |
doc#81 | . Наша перша зустріч відбулася тепер у Львові | тоді | <g/> , коли в районах Києва вже не було затверджених |
doc#77 | шабля <g/> , і думка <g/> . Над шаблею має бути думка <g/> . Над <g/> . А | тоді | може і шабля перестане бути шаблею <g/> , а стане |
doc#9 | й таких <g/> , що ніяк не могли бути переконливими | тоді | й засуджені дальшим розвитком української |
doc#81 | Шевченкові я ходив двічі чи тричі <g/> , він діставав | тоді | реляції новопосталого « <g/> Шевченка <g/> » <g/> . Вони могли |
doc#40 | — Шевч <g/> . <g/> ) або <g/> , рідше <g/> , і самого витворювана дії <g/> , і | тоді | вигук набирає певних функцій у реченні — |
doc#79 | , мовляв <g/> , дівко <g/> , вискочиш із ями <g/> . Буде світ | тоді | як цвіт <g/> , ще й милий <g/> , як сонечко <g/> » <g/> . Але нічого не |
doc#81 | — я вже оповідав <g/> . За короткий час першої | тоді | радянської окупації повернений радянський |
doc#20 | був на рік старший <g/> , а зв'язки між річниками були | тоді | дуже обмежені <g/> . Тож його образ із тих років був |
doc#81 | так гостро <g/> , було блюзнірством <g/> . Я не знав ще | тоді | <g/> , що невдовзі Донцов обере мене об'єктом своїх |
doc#82 | походження — з Радянської України <g/> , з Галичини <g/> , | тоді | підпольської <g/> , з Чехо-Словаччини — опинилася в |
doc#81 | їхнє причинкарство само було радше в минулому <g/> , | тоді | вони бодай розшукали важливі документи <g/> , |
doc#40 | прикметника з іменником подружжя неповне <g/> ) <g/> , | тоді | як узгодження займенника наше або дієслова |
doc#0 | . Але другу Галицький приніс уже з собою <g/> : була | тоді | нова постанова уряду про стипендії студентам <g/> . |
doc#81 | і повернувся до Львова вже під час війни <g/> . Горбач | тоді | таки знайшов мене <g/> , ми познайомилися <g/> , і з того |
doc#81 | . Дещо з них завчалося напам'ять <g/> . Але я вже | тоді | не мав смаку до програмової й політичної поезії |
doc#81 | це під його ім'ям <g/> , що й зроблено <g/> . Для мене | тоді | радянська схема підручника була безнадійно |
doc#81 | : важкуватий і своєрідно архаїчний <g/> . Чого я | тоді | сприйняти не міг — це була полеміка з Донцовим <g/> , |
doc#72 | у зв'язку з п'ятдесятиліттям смерти поета <g/> , але | тоді | пройшла майже непоміченою <g/> . Не так тепер <g/> . </p><p> У |
doc#81 | , нічого <g/> . Пустка <g/> , самота <g/> , мовчання <g/> . І може | тоді | я зрозумів <g/> , що я скінчуся <g/> . </p><p> Але може відкриття |