Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 <p> Шарж на імітаторів Руссо </p><p> Можна було б почати від народження героя <g/> , і тоді це виглядало б <g/> , наприклад <g/> , так <g/> : Н. <g/> , офіційно — громадянин Н. <g/> , народився в селі Пришийкобиліхвіст над ставком Вишневим коло хати <g/> .
doc#0 Як сказав тоді Галицький своєму свіжому підопічному <g/> : « <g/> Ви не ворог <g/> , але у вас є помилки <g/> » <g/> .
doc#0 Але другу Галицький приніс уже з собою <g/> : була тоді нова постанова уряду про стипендії студентам <g/> .
doc#0 Обоє вони тоді не далися бути перемеленими між жорнами війни <g/> .
doc#0 Це з ним тоді перекинувся кількома фразами дядя Вася <g/> .
doc#0 <p> От до цього не дуже колективного колективу <g/> , не цілком наукового осередку науки тепер їхав Н. День запам'ятався тим <g/> , що саме тоді уряд заборонив усі театри <g/> .
doc#0 Але один епізод у Штрасгофі мусить бути згаданий <g/> , бо там і тоді антисковородинський світ зробив другу спробу захопити до своїх мацалець Н. Першою <g/> , нагадаємо <g/> , була зустріч із громадянином Галицьким у Харкові <g/> .
doc#0 Цього можна було сподіватися <g/> , і воно тоді сталося <g/> , і на це Н. тоді відповів утечею й своєю правдою <g/> . </p>
doc#0 Цього можна було сподіватися <g/> , і воно тоді сталося <g/> , і на це Н. тоді відповів утечею й своєю правдою <g/> . </p>
doc#0 Щоправда <g/> , тоді небо над Берліном ще не було таке погрозливе <g/> , а поїзди з Берліна такі неутульні <g/> . </p>
doc#0 Цю юшку сумнівного складу ( <g/> одним із складників було картопляне лушпиння <g/> , головним був кормовий буряк <g/> ) давали в їдальнях півгодини від полудня і тільки тоді <g/> .
doc#0 <p> Не знаю <g/> , чи так це справді було <g/> , але поговір твердив <g/> , що Ігор був не менше пристрасний у тому <g/> , що тепер звуть сексом ( <g/> тоді такого слова не було <g/> ) <g/> .
doc#0 Ні панівна тоді в Німеччині авторитарність <g/> , ні — тим більше — фактичний стан справ і рівень культури працівників журналу не дозволяли рівности всіх <g/> .
doc#1 Однак якби нам хотілося звести його ідеї 1860 р. в одне логічне ціле <g/> , то можна було б їх викласти приблизно так <g/> : він сподівався <g/> , що зміна несправедливого устрою життя настане тоді <g/> , коли з'явиться апостол правди і науки <g/> .
doc#1 Тепер <g/> , як тоді <g/> , він вийшов з цього конфлікту збагаченим <g/> , голос його поезії змужнів і врівноважився <g/> .
doc#2 Вона вміє завести мисливця до свого дому <g/> , щоб аж тоді він побачив <g/> , як пропадає і звір <g/> , і слід <g/> , — « <g/> та знайшлися підківочки господаревої дочки <g/> » <g/> .
doc#2 Кожна з них - малий світ у собі <g/> , а нанизані на нитку циклу <g/> , вони творять майже епос <g/> , і тоді вони розкриваються ще новими гранями <g/> .
doc#3 Але тоді мовознавці повинні бути свідомими своєї відповідальности <g/> .
doc#4 <p> І вийде тоді до нас із брами </p><p> Він - </p><p> і очистимося <g/> , мов ісопом <g/> , </p><p> в день останній <g/> , в останній час <g/> .
doc#4 — </p><p> ( <g/> « <g/> Признання <g/> » <g/> ) </p><p> і тоді <g/> : </p><p> Самота і старість — твої опікуни <g/> , </p><p> старі панни з пісними лицями <g/> .