Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Шлях до перемог <g/> . Посвята німецькій армії <g/> » <g/> , яка тоді <g/> , восени 1942 року <g/> , ледве вже могла бути щирою <g/> .
doc#1 О. Герцена і його послідовників <g/> . Тепер <g/> , як тоді <g/> , він вийшов з цього конфлікту збагаченим <g/> ,
doc#40 особою однини <g/> : « <g/> Ну <g/> , не дай я тобі приданого <g/> , що тоді <g/> , га <g/> ? » ( <g/> Шевч <g/> . <g/> ) <g/> ; з першою особою множини <g/> : « <g/> Що в
doc#4 поезіях <g/> . Він напевне звучить повноцінно й там і тоді <g/> , де і коли нас нема <g/> , де є тільки сама поетка з
doc#15 в усній мові <g/> , а в письмовій - тільки там і тоді <g/> , де і коли вона ще не розірвала міцних зв'язків
doc#27 інше <g/> , Шевченка довелося взяти до пантеону <g/> . Але тоді <g/> , за засадами квадратово-формуль- ного
doc#40 , при <g/> , з місцевим <g/> ) <g/> , а іноді — з кількома ( <g/> тоді <g/> , звичайно <g/> , з різним значенням <g/> , напр <g/> . <g/> , на із
doc#81 з Кулішевої « <g/> Патетичної сонати <g/> » ( <g/> якої я тоді <g/> , звичайно <g/> , не міг читати <g/> , бо вона не була видана
doc#81 , що він переслідував <g/> , віз безкарно <g/> . Я не знав тоді <g/> , звичайно <g/> , що мине рік і я опинюся в пазурях НКВД
doc#81 , і вона була моєю першою ковдрою на цьому тоді <g/> , здавалося <g/> , такому утульному світі <g/> . Тоді ж
doc#50 християнського <g/> , і ще поганського <g/> . </p><p> І тоді <g/> , здається <g/> , лишається ще поезія <g/> . Коли
doc#40 мові <g/> , можливість ужити відповідника ( <g/> »Заснув тоді <g/> , коли <g/> . <g/> . л <g/> ) виконує в основному ту саму функцію <g/> ,
doc#31 самогубства Хвильового <g/> . Та це сталося тоді <g/> , коли « <g/> літературна <g/> » дискусія зробилася
doc#40 . Умотивовна інтонація буває звичайно тоді <g/> , коли авторське пояснення стоїть перед прямою
doc#34 політичної неволі <g/> . « <g/> Програна страшна тільки тоді <g/> , коли армія вже сама в свою боєздатність не
doc#9 впливи <g/> . Та їх все одно не змогли б уникнути і тоді <g/> , коли б ішли шляхом О. Янати <g/> , бо надто вже
doc#40 самостійного значення і буває звичайно тільки тоді <g/> , коли безпосередньо за цими приголосними іде
doc#15 характер називних речень може стати ясним лише тоді <g/> , коли буде встановлено не тільки відмінне від
doc#81 громадян <g/> . Можна було кудись їхати тільки тоді <g/> , коли було в кого перебути <g/> . Миша постачав мені
doc#84 і дверей <g/> ? Бо двері і віконні рами спалено ще тоді <g/> , коли було тепло <g/> . « <g/> Чому <g/> » можуть тривати