Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 Або запановувало усвідомлення другорядности цих означень <g/> , і тоді вони перевби- ралися в форму залежного відмінка <g/> .
doc#15 Варт відзначити <g/> , що при деяких із цих слів іменникового походження <g/> , а саме <g/> , очевидно <g/> , при тих <g/> , які частіше фігурують у мові як іменники <g/> , можливі не всі дієслівні зв'язки в безособовій формі <g/> , тоді як при прислівниках усі <g/> .
doc#15 <p> Але як бути тоді з тим <g/> , що хронологічно називні речення ( <g/> за спостереженням Перльмуттера <g/> ) з'являються в поезії раніше <g/> , ніж у прозі <g/> ?
doc#16 І нападають вони звичайно в двох випадках <g/> : або тоді <g/> , коли замовчати ніяк не можна <g/> , або тоді <g/> , коли з усіх ворогів це <g/> , на їхню думку <g/> , саме той <g/> , який найлегше дає себе скомпромітувати <g/> .
doc#16 Донцову здається <g/> , що прийняття як рівних різних відтінків української ідеї <g/> , яке несе як основу своєї концепції МУР <g/> , є проповідь безідейности <g/> , — тоді як у дійсності це є величезне збагачення ідеї <g/> , яка з абстрактної стає конкретною і з схематичної многогранною <g/> , яка перестає бути кабінетною й безґрунтянською <g/> , а набирає живущих сил з ґрунту <g/> , як це властиво всякому атеїстичному рухові <g/> .
doc#18 української молодіжі <g/> » <g/> , написаній тоді ж <g/> , коли й « <g/> Мойсей <g/> » <g/> , Франко закидав своїм землякам « <g/> неточність <g/> , балакучість та пустомєльство <g/> , брак характерности <g/> , індиферентність та моральну грубошкірість <g/> , байдужність до важних загальних справ <g/> , а завзятість у дрібницях <g/> , пусту амбітність та брак самокритики <g/> » <g/> .
doc#18 Подруге <g/> , паралелізм діє сильніше тоді <g/> , коли він частковий і руйнується саме в ту хвилину <g/> , коли він міг би перейти в автоматизм <g/> .
doc#18 Яке багатство ниток в утоці <g/> , і як продумано виводиться то та то інша нитка на поверхню саме тоді <g/> , коли треба <g/> !
doc#19 Тільки тоді здійсниться той ідеал вільного й незаможного селянського життя <g/> , що про нього мріють герої Василя Мови <g/> : </p><p> Там у дивнім <g/> , вільнім краї всі ми сили зберемо <g/> , </p><p> Цілині святій <g/> , відвічній пильно праці додамо <g/> . </p>
doc#20 <p> Наші перші зустрічі <g/> , — але не знайомство — припадають на роки 1929-1930. Ми були студентами Харківського університету <g/> , що тоді ще не був нагороджений « <g/> присвоєнням <g/> » йому « <g/> імени Максима Горького <g/> » <g/> ; натомість він був перейменований у вельми доброзвучне ХПІПО ( <g/> Харківський педагогічний інститут професійної освіти <g/> ) <g/> .
doc#20 З Зайцем я так ніколи й не зустрівся на розмову <g/> , з Лавріненком доля мене зблизила страшного 1933 року <g/> , коли він працював у « <g/> Вістях <g/> » <g/> , а я був у нього співробітником — театральним рецензентом <g/> , а тоді знову <g/> , уже в часи війни <g/> , починаючи від 1943 року <g/> , коли він уже відбув своє заслання й недавно одружився <g/> . </p>
doc#20 Але тоді в Києві вона була тільки Марусею <g/> , і в виборі дальшої долі з нею не радилися <g/> . </p>
doc#20 Такий романтизм без великого ризика нам тоді дуже відповідав <g/> .
doc#20 Чи не тоді ж Юрко без дозволу лікарів утік чи не через те саме вікно <g/> . </p>
doc#20 На замовлення відомого тоді журналіста Джемса Бернгема я написав нарис « <g/> Циліндри й шкуринки хліба <g/> » <g/> .
doc#20 У нарисі я вже тоді подав контраст американського прагматизму й українського романтизму <g/> , але цей останній я тоді списав на рештки народництва <g/> , плекані радянським способом мислення <g/> .
doc#21 Тільки його перечуленістю щодо своєї ролі мистця можна пояснити ту нетерпимість <g/> , фанатизм <g/> , палкість <g/> , з якою він виступив тоді проти Святослава Гординського <g/> , — він <g/> , завжди такий стриманий і схильний до недоговорень <g/> , а не до емоційних вибухів <g/> .
doc#22 » <g/> , тоді як він сам <g/> , разом з трудящими <g/> , їсть « <g/> на центи куплену їжу <g/> , попросивши склянку води <g/> » <g/> , хоч загальновідомо <g/> , що на океанських пароплавах ціна харчів уключена в ціну квитка <g/> !
doc#25 Одначе в цих принагідних виступах <g/> , іноді навіть на зверх публіцистичного характеру ( <g/> 2 <g/> , 7 <g/> , 8 <g/> ) <g/> , Михальчук проявив у багатьох випадках ориґінальну філологічну школу <g/> , своєрідну методологію і послідовну власну концепцію розвитку української мови <g/> , сперті на мало звичайні тоді знання української діялектології <g/> , так що коли привести його висловлювання в систему <g/> , то перед нами справді стане образ визначного мовознавця <g/> .
doc#25 При цьому Михальчук справедливо підкреслює <g/> , що старий північно-східній говірковий тип посідав тоді далеко більшу територію <g/> , ніж тепер <g/> ; отже межа його проходила незрівняно далі на південь <g/> , ніж тепер ( <g/> 2 <g/> , 69 <g/> ; 5 <g/> , 460 <g/> ) <g/> .