Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#92 а не свої <g/> . Так я поводився в дальшому <g/> , але навіть тоді мене вважали за одного з найвимогливіших
doc#92 дійсності <g/> , коли рецензії вийшли друком <g/> . Але не тоді <g/> , коли їх писано <g/> . Тоді обидва автори
doc#92 до чужих радощів на вулицях <g/> . Може <g/> , тоді доля не помітить мене й не скине на мене лихо й
doc#92 відмова була актом приниження <g/> . А все-таки я був тоді проти нього хлопчисько <g/> , а він був видатний
doc#93 причетний до московського Художнього театру ( <g/> тоді він був Марджанов <g/> ) <g/> , і його театр був тільки
doc#93 , якщо скажу <g/> , що пейзаж театрального життя тоді визначали п'ять новаторських театрів і п'ять
doc#98 десь у другій половині тридцятих років — тоді я вперше почув про нього <g/> , — розповідав Лев
doc#98 пагони кандидатів на нову аристократію з тоді ще майже не торканого огрому сільської цілини <g/> .
doc#99 , а Уляна ставала кріпачкою <g/> , але на кінець світу тоді ще ніби не заносилося <g/> … </p><p> І от минуло яких нещасних
doc#101 я бачу зовсім інші настрої <g/> , і багато речей <g/> , які тоді здавалися елементарними <g/> , насправді