This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#94 | була не читати взагалі <g/> . Ідея спецфонду | тоді | ще не визріла <g/> , холопові всі книжки були неначе в |
doc#53 | до університету <g/> , всі наукові видання були | тоді | російськомовні <g/> . Наукова мова українська |
doc#11 | перелік зупинок венеціянського вапоретто <g/> . А | тоді | спроба зазирнути в майбутнє |
doc#71 | домішкою церковнослов'янських елементів <g/> , | тоді | як чиста російська мова зробилася “ <g/> середнім |
doc#26 | . Суржик стає небезпечним і шкідливим | тоді | <g/> , коли загрожена сама мова <g/> , на якій він |
doc#37 | в формально-звітовому розрізі <g/> . Так я | тоді | ті часи бачив <g/> . </p><p> Минула третина сторіччя <g/> , і я |
doc#18 | лист до гал <g/> . української молодіжі <g/> » <g/> , написаній | тоді | ж <g/> , коли й « <g/> Мойсей <g/> » <g/> , Франко закидав своїм |
doc#38 | і зв'язки Львова й Бильна безперервні <g/> . Але | тоді | <g/> , чому не включити і інших письменників і твори з |
doc#28 | з того періоду <g/> . Але зроджене й започатковане | тоді | здебільшого не розвинулося органічно <g/> , а було |
doc#101 | , завжди має ширше коло учасників <g/> , надто ж | тоді | <g/> , коли йдеться не лише про побутові теми <g/> , коли |
doc#69 | був цитований чи згадуваний <g/> . Наївно <g/> , я написав | тоді | два огляди — двох річників журналу <g/> , я |
doc#41 | би про те <g/> , що існує <g/> » <g/> ; « <g/> Кінець кохання буде лише | тоді | небайдужим <g/> , коли його обернути на початок <g/> » <g/> ; « |
doc#85 | руху запереченнями <g/> ) <g/> , і для сучасносте ( <g/> бо | тоді | він мусів би визнати неминучість виродження |
doc#2 | Вона вміє завести мисливця до свого дому <g/> , щоб аж | тоді | він побачив <g/> , як пропадає і звір <g/> , і слід <g/> , — « <g/> та |
doc#77 | <p> 1 </p><p> Люди пишуть мемуари звичайно на старості <g/> , | тоді | <g/> , коли їм здається <g/> , що їхня життьова місія вже |
doc#58 | в акті розкуркулення з мораллю « <g/> Було | тоді | воювати <g/> , як Микола казав <g/> , та ми <g/> , дурні <g/> , не |
doc#61 | приносить щастя тільки примітивним натурам <g/> , — | тоді | як інші не знаходять у цьому виходу з самоти <g/> , |
doc#19 | , останній твір Мови <g/> , можливо <g/> , написаний | тоді | <g/> , коли він уже знав <g/> , що йому небагато лишилося |
doc#34 | політичної неволі <g/> . « <g/> Програна страшна тільки | тоді | <g/> , коли армія вже сама в свою боєздатність не |
doc#42 | , він знаходив інколи розраду в лагоді природи <g/> , | тоді | як Осьмачка не тільки намагається тихо пройти |