Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 — </p><p> ( <g/> « <g/> За вікном <g/> » <g/> ) </p><p> і тоді <g/> : </p><p> Присутність <g/> …
doc#4 Цікаво <g/> , що конкретність цих деталів <g/> , їхня видющість <g/> , запахи й звуки тим конкретніші <g/> , чим ми далі від них у часі <g/> , і вершиною цієї теплої конкретности є поезії « <g/> Гавкає собака <g/> » і « <g/> Ранок <g/> » <g/> , написані 1979 і 1982 р. <g/> , тоді як нічого <g/> , так таки нічого з цих живих подробиць не знайдемо в « <g/> старих <g/> » поезіях <g/> , себто посталих до 1937 р. <g/> , де радше подибуємо щось про парк а 1а Борисов-Мусатов або про сади <g/> , де « <g/> тюльпани паленіють І з неба тисячі зірок <g/> » — усе суто книжкового походження <g/> . </p>
doc#4 Він напевне звучить повноцінно й там і тоді <g/> , де і коли нас нема <g/> , де є тільки сама поетка з собою і з Богом <g/> . </p>
doc#5 <p> Щоб підкреслити нормальність цього забурення білка <g/> , що його люди звуть коханням <g/> , автор змушує саму Марту шукати ориґінального завершення свого кохання ще тоді <g/> , коли їй здавалося <g/> , що Славенко її кохав <g/> .
doc#5 І ще більше тоді <g/> , коли він дозволяє собі здати справу з марности повстання розуму <g/> , частини <g/> , проти закону всесвіту <g/> , цілого <g/> : « <g/> Наші пояснення всі нікчемні й нічого <g/> , зрештою <g/> , не пояснюють <g/> .
doc#6 Я тоді складав малоросійські вірші <g/> , що пізніше впали такою страшною вагою на мою вбогу душу <g/> …
doc#6 <p> Виходень з суспільного споду — його батько <g/> , людина з трирічною освітою <g/> , невсипущою гіркою працею своєю й усієї родини вибився на розмірно заможного фармера <g/> , хоч починав з нічого <g/> , коли дев'ятнадцятирічним юнаком — чотири роки перед народженням Василя — прибув з румунської тоді Буковини ( <g/> 1923 <g/> ) на західноканадські прерії <g/> , — молодший Курилик на гребені хвилі мистецького успіху задовольнявся малим <g/> .
doc#6 Небо може бути не тільки загрозою <g/> , воно може справді поглинути те <g/> , чим існує людина <g/> , як от собак і санки <g/> , що ними живе інуїт ( <g/> “ <g/> Постання сузір'я Плеяд <g/> ” <g/> , ч. 16 <g/> ) <g/> , або й саму людину ( <g/> “ <g/> А тоді одного дня Том не повернувся <g/> ” — ч. 9 <g/> ) <g/> . </p>
doc#6 І тоді шукати екзистенціялізму в Курилика було б недоречно <g/> .
doc#6 Звичайно <g/> , розквіт творчости Курилика припадає на роки 1960—1977 <g/> , розріст екзистенціялізму — на сорокові роки <g/> , але таке відставання цілком природне <g/> , коли взяти на увагу біографію мистця <g/> , а також загальний триб культурного життя тоді в Торонто <g/> .
doc#6 Приміром <g/> , до свого портрета Казимира Ґзовського ( <g/> “ <g/> Утікач-аристократ <g/> ” <g/> , у польській серії <g/> ) він додає <g/> , що квітуче дерево на передньому пляні означає плідне й радісне життя Ґзовського в Канаді <g/> , друге дерево <g/> , засохле й зламане <g/> , — розрив з його життям у Польщі <g/> , розташування алей у парку натякає на схрещення ліній в англійському прапорі <g/> , що був тоді й канадським <g/> , поїзд на задньому пляні — участь Ґзовського в розбудові канадських залізниць тощо <g/> .
doc#6 Скомпресованости двадцятип'ятирічного розвитку в житті канадського імгранта в одній картині Курилик хоче осягти тим <g/> , що показує на ній фармера <g/> , який оре землю плугом з трьома волами в запряжці тоді <g/> , як коло будинка працює механічна пила — знаряддя різних епох <g/> , що <g/> , твердить він <g/> , не співіснували в реальному часі <g/> .
doc#6 Сковорода був <g/> , може <g/> , послідовніший <g/> , Курилик — людяніший <g/> , навіть тоді <g/> , коли він погрожував людству й людині й кидав на них пристрасні інвективи <g/> .
doc#6 Натуралістичний деталь змушує глядача повірити в правду образу <g/> , а тоді цей глядач уже без сумнівів іде до дійсно центрального в картині <g/> , до її позаречевого <g/> , чи радше понадречевого змісту <g/> . </p>
doc#6 “ <g/> Розгадка <g/> ” картини тільки тоді правильна <g/> , коли її потверджує кожний деталь <g/> .
doc#6 Часом маляреві стає тісно в цих назвах <g/> , тоді він починає перелічувати <g/> , навіть лишаючися ще у межах дескриптивности <g/> , тематичні компоненти картини <g/> : “ <g/> Замерзлі вікна ( <g/> 1 <g/> ) і хлопець у молитві ( <g/> 2 <g/> ) ” <g/> .
doc#6 Справжнім тріюмфом мистцевої винахідливости є назва “ <g/> А тоді одного дня Том не повернувся <g/> ” <g/> , що справді змушує глядача добре замислитися <g/> , чи він має справу із загубленістю людини в світі <g/> , а чи з епізодом з Куриликового дитинства <g/> . </p>
doc#6 Вінніпеґ тоді не був культурним центром <g/> , і бакаляреат з англістики в Манітобському університеті тоді не розкривав широких культурних обріїв <g/> .
doc#6 Вінніпеґ тоді не був культурним центром <g/> , і бакаляреат з англістики в Манітобському університеті тоді не розкривав широких культурних обріїв <g/> .
doc#6 Поза тим наведено в Курилика одну цитату з Шіллера <g/> , можливо з мистцевих студій німецької мови <g/> , тоді як франкомовні студії спричинили читання одного роману Жорж Санд <g/> .