Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#24 <p> Коментар цей дуже дотепний і часто правильний <g/> , але можна закинути йому дві хиби <g/> : твір розглядається тільки як політичний <g/> , майже зігноровано його філософсько-світоглядове настановлення ( <g/> хоч перед цим критик і назвав « <g/> Вертеп <g/> » « <g/> філософським твором <g/> » <g/> ) <g/> ; а в аналізі національно-політичної концепції твору не розкрито <g/> , мабуть <g/> , найголовнішого <g/> : що це за НОВА українська людина <g/> , що це за НОВА Україна <g/> , — в чому їх новість <g/> , не розкрито <g/> , отже <g/> , того <g/> , заради чого Любченко й писав свою « <g/> повість <g/> » <g/> .
doc#77 Перед нами етап історії української людини <g/> , розділ біографії одного українського покоління <g/> , того <g/> , що сьогодні тримає на собі відповідальність за долю народу <g/> .
doc#40 , у реченні « <g/> I простих <g/> , і старших <g/> , — хто не попавсь <g/> , того і товк <g/> » в ролі іменника виступають прикметники простих і старших <g/> ; але коли до старших додамо ще прикметника вельможних <g/> : « <g/> I простих <g/> , і старших вельможних <g/> , — хто не попавсь <g/> , того і товк <g/> » ( <g/> Котл <g/> .
doc#40 , у реченні « <g/> I простих <g/> , і старших <g/> , — хто не попавсь <g/> , того і товк <g/> » в ролі іменника виступають прикметники простих і старших <g/> ; але коли до старших додамо ще прикметника вельможних <g/> : « <g/> I простих <g/> , і старших вельможних <g/> , — хто не попавсь <g/> , того і товк <g/> » ( <g/> Котл <g/> .
doc#81 <p> Подорожі до Криму були оздоровні і <g/> , сказати б <g/> , організовані <g/> , в рамках програми профспілок <g/> , того що за Гітлера в Німеччини дістало назву Kraft durch Freude <g/> .
doc#81 Це була тільки критика <g/> , і то півреченням <g/> , того <g/> , що можна було назвати збоченнями в межах того режиму <g/> . </p>
doc#81 Хто цього не робить <g/> , того в кращому випадку усунуть з головного шляху <g/> , в гіршому розтопчуть <g/> .
doc#34 У похмурому кольориті Осьмаччиної України є багато тіні <g/> , але бракує світла <g/> , того світла <g/> , що непереможним потоком струмувало на сторінках « <g/> Старшого боярина <g/> » <g/> .
doc#18 Із знання й прийняття смерти <g/> , того — і єдиного — злиття з Єговою <g/> , росте любов до життя <g/> : </p><p> Бо життя — се клейнод <g/> , хіба ж є Що дорожче від нього <g/> ?
doc#81 У роки гострих нападів преси на професорів високих шкіл <g/> , славнозвісного 1937 року <g/> , йому закидали <g/> , що він тоді був церковним старостою Успенського собору <g/> , того самого <g/> , що був за його спиною <g/> , коли він викладав зі свого фотеля <g/> .
doc#11 <p> А воно і не роздмухування числа сторінок <g/> , того нещасного « <g/> аркушажу <g/> » <g/> , ані дрочення безрадного читача <g/> .
doc#101 На фоні такого захоплення минулим <g/> , пошуками якихось надглибоких традицій <g/> , того <g/> , що українську мову дехто намагається виводити мало не від Адама і Єви <g/> , чи не вбачаєте Ви в цьому народження міфу <g/> , що на його фоні дисонансом сприймається відсутність власної держави впродовж дуже довгого часу і логічним видається пошук ворогів <g/> ?
doc#0 Де ж їх узяти <g/> , того колоса <g/> , тих грошей <g/> ?
doc#38 Це можна застосувати до Коцюбинського або Лесі Українки <g/> , справді вільних від російських впливів ( <g/> хоч контакти із Заходом найменше йшли через Галичину <g/> , літературна бо Галичина цього часу була далеко провінційніша від них <g/> ) <g/> , але хто ж <g/> , поклавши руку на серце <g/> , зможе сказати <g/> , що російських впливів не було в творчості <g/> , скажімо <g/> , Василь- ченка <g/> , Рильського <g/> , Филиповича <g/> , того ж таки Семен- ка <g/> , — і то висловлюючися дуже приглушено <g/> ?
doc#81 Хоч я знав мовознавців того покоління <g/> , що зробили кращу кар'єру <g/> , насамперед Наума Кагановича <g/> , але мені Матвієнко лишився ніби втіленням того періоду <g/> , а його доля — порожнеча перед 1933 роком <g/> , використання можливостей <g/> , створених того року <g/> , і зникнення в хвилі терору проти « <g/> терористів <g/> » — хай ідеологічних <g/> , того року <g/> , чотири роки пізніше <g/> .
doc#74 30 січня 1933 року - того самого тижня <g/> , коли Постишев прибув на Україну - він опанував уряд <g/> .
doc#72 того самого 1908 р. в самому Києві виходило 13 російських газет <g/> , у Харкові — 8 <g/> , в Одесі — 20. Ця преса не була розрахована виключно на російську меншість населення <g/> , її широко читали й українці <g/> .
doc#40 ) <g/> ; « <g/> 3 того часу <g/> , як женився <g/> , я ніколи не журився <g/> » ( <g/> Котл <g/> .
doc#72 Також не слід забувати <g/> , що частину газет </p><p> 50. Цілковито інші числа подано в ЕУ1 <g/> , 591 <g/> : 73 і 151. </p><p> 51. Зовсім інші дані подає Животко 158 <g/> , посилаючися на Ігнатієнка <g/> : 173 і 222. </p><p> 52. Для періодики <g/> , включно з газетами <g/> , Ігнатієнко 1926 <g/> , 70 наводить таку таблицю <g/> : </p><p> Рік </p><p> Загальне </p><p> число </p><p> українських </p><p> видань </p><p> 3 того на підросійській Україні </p><p> 3 того на австрійській Україні </p><p> Російських періодичних видань на Україні </p><p> 1917 </p><p> 172 </p><p> 106 </p><p> 21 </p><p> 751 </p><p> 1918 </p><p> 252 </p><p> 218 </p><p> 15 </p><p> 321 </p><p> 1919 </p><p> 243 </p><p> 173 </p><p> 49 </p><p> 222 </p><p> 1920 </p><p> 139 </p><p> 79 </p><p> 36 </p><p> 151 </p><p> 1921 </p><p> 181 </p><p> 77 </p><p> 55 </p><p> 188 </p><p> 1922 </p><p> 168 </p><p> 43 </p><p> 68 </p><p> 287 </p><p> видавали боротьбісти й УКП і то не лише в Києві <g/> , а і в Харкові <g/> , Катеринославі <g/> , Кам'янці-Подільському <g/> .
doc#72 Також не слід забувати <g/> , що частину газет </p><p> 50. Цілковито інші числа подано в ЕУ1 <g/> , 591 <g/> : 73 і 151. </p><p> 51. Зовсім інші дані подає Животко 158 <g/> , посилаючися на Ігнатієнка <g/> : 173 і 222. </p><p> 52. Для періодики <g/> , включно з газетами <g/> , Ігнатієнко 1926 <g/> , 70 наводить таку таблицю <g/> : </p><p> Рік </p><p> Загальне </p><p> число </p><p> українських </p><p> видань </p><p> 3 того на підросійській Україні </p><p> 3 того на австрійській Україні </p><p> Російських періодичних видань на Україні </p><p> 1917 </p><p> 172 </p><p> 106 </p><p> 21 </p><p> 751 </p><p> 1918 </p><p> 252 </p><p> 218 </p><p> 15 </p><p> 321 </p><p> 1919 </p><p> 243 </p><p> 173 </p><p> 49 </p><p> 222 </p><p> 1920 </p><p> 139 </p><p> 79 </p><p> 36 </p><p> 151 </p><p> 1921 </p><p> 181 </p><p> 77 </p><p> 55 </p><p> 188 </p><p> 1922 </p><p> 168 </p><p> 43 </p><p> 68 </p><p> 287 </p><p> видавали боротьбісти й УКП і то не лише в Києві <g/> , а і в Харкові <g/> , Катеринославі <g/> , Кам'янці-Подільському <g/> .