Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 <p> 4. Можлива <g/> , але дуже нечаста в літературній мові в письменників з Великої України конструкція допустового значення з прийменником мимо з родовим відмінком іменника <g/> : « <g/> Його сукняна одежа мимо того <g/> , що була стара <g/> , ще й надзвичайно' незручна в тепло <g/> » ( <g/> В. Підмогильний <g/> ) <g/> .
doc#9 З приводу того <g/> , що я називаю тут чернігівськими говірками <g/> , Шафонський пише <g/> : « <g/> Другая североюжная или средняя полоса <g/> , от севера к югу лежащая <g/> , заключает в себе жителей <g/> , которые между реками Десною <g/> , Сеймом <g/> , Сулою по город Дубны <g/> , от Лубен вправо опять к реке Десне и Днепру по город Киев обитают <g/> , как-то уезды <g/> : часть Глуховского <g/> , Кролевецкого <g/> , Коропский <g/> , Конотопский <g/> , южную часть уезда Сосницкого <g/> , уезд Березинского <g/> , уезд Борзенский <g/> , Нежинский <g/> , Прилуцкий <g/> , по правой стороне реки Суды лежащие селения уезда Лохвицкого <g/> , Глинского и Роменского <g/> , уезд Остерский <g/> , Киевский
doc#9 У цьому слід <g/> , перше ніж деінде <g/> , шукати причини того <g/> , що елементи північноукраїнської традиції української літературної мови не були перекреслені в поетичній мові Шевченка <g/> , хоча роля їх була <g/> , звісно <g/> , другорядна <g/> .
doc#10 Це <g/> , правда <g/> , дало змогу радикально поліпшити якість другого та третього тому супроти першого <g/> , але затягло темпи всього видання і кінець-кінцем спричинилося до того <g/> , що останній том так і не дістався на полиці тих <g/> , хто його потребував <g/> . </p>
doc#10 Але і самого факту <g/> , що він віддав десяток років свого життя праці над Академічним словником і надав цьому досі не перевершеному виданню свого духа печать <g/> , досить для того <g/> , щоб записати ім'я Ганцова золотими літерами на таблиці визначних діячів української культури <g/> .
doc#10 Перед тим були учнівські праці <g/> , після того — мовчання <g/> , а потім загибель <g/> . </p>
doc#11 Не встигне він поставити крапку на своєму комп'ютерному тексті <g/> , як армії перекладачів уже награють сто перекладів того тексту сто мовами світу <g/> .
doc#13 Йому вистачало того <g/> , що якби його герої не були розчаровані <g/> , його поеми не були б написані <g/> .
doc#15 Для того <g/> , щоб установити <g/> , так це чи не так <g/> , слід звернутися не до сучасних письменників <g/> , а до починателів і основоположників нової української літературної мови і подивитися <g/> , як використовуються ( <g/> і чи використовуються взагалі <g/> ] у них називні речення <g/> .
doc#15 ( <g/> У. Самчук <g/> ) </p><p> I <g/> , нарешті <g/> , можна навести приклади <g/> , де цей відпад від основного речення вже довершився <g/> , незалежно від того <g/> , чи закріпив його автор уживанням крапки чи ні <g/> : </p><p> Дівча заплітає червоний закісник <g/> , </p><p> Сто тисяч усмішок і зір не лукавий <g/> . </p>
doc#15 і тільки дзвоник <g/> , мов скигля собача <g/> , голосно та тонко роздається серед того глухого гуку <g/> . </p>
doc#16 Апелювати не до розуму культурної людини ( <g/> за його термінологією « <g/> еліти <g/> » <g/> ) <g/> , а до розгнузданих інстинктів черні — за власним висловом Донцова <g/> , « <g/> того шумовиння <g/> , тої голоти <g/> , яку Бакунін звав " <g/> Гранд канай попюлер <g/> " <g/> , а Маркс — " <g/> люмпенпролетаріятом <g/> "» <g/> . </p>
doc#16 Людина в Донцова <g/> , як слушно каже той же Р. Лісовий <g/> , « <g/> далека від того <g/> , щоб бачити світ в його розгорненому ладові та його власній красі <g/> , далека від того <g/> , щоб намагатися уздріти ( <g/> не біймося цього слова <g/> ) побожно цього ж світу не зредуковану проблематику та своїми зусиллями їй відповісти <g/> , до неї " <g/> дорости <g/> "» <g/> . </p>
doc#18 Із знання й прийняття смерти <g/> , того — і єдиного — злиття з Єговою <g/> , росте любов до життя <g/> : </p><p> Бо життя — се клейнод <g/> , хіба ж є Що дорожче від нього <g/> ?
doc#18 Уже в розділі І <g/> , що описує втому й зневіру гебреїв <g/> , виринає контраст дітвори <g/> , що </p><p> Дивні іграшки зводить <g/> : </p><p> То воює <g/> , мурує міста <g/> , </p><p> То городи городить <g/> , — </p><p> викликаючи здивовані міркування хлібоїдів-дорослих <g/> : </p><p> Адже в нас не видали того <g/> , </p><p> Не чували в пустині <g/> ! </p>
doc#18 В протилежність цьому романтики шукали кольориту й настрою через нагнітання словника і образів того самого пляну <g/> .
doc#19 Рішуча <g/> , владна <g/> , певна кожного свого вчинку <g/> , язиката й задерикувата Диркалиха вміє жити по-своєму <g/> : вона й п'є <g/> , як добрий козарлюга <g/> , не впиваючися <g/> , і побити може того <g/> , хто її зачепить <g/> .
doc#20 Що не виключало того <g/> , що роками вона доглядала його <g/> , хворого <g/> , і не раз корилася далі його примхам і вередуванням <g/> , яких не бракувало <g/> .
doc#22 Різні реакції <g/> , але все на те саме почуття заздрости з боку того ж таки « <g/> народу <g/> » <g/> .
doc#24 <p> І <g/> , може відчуваючи умовність цього образу « <g/> атлета з металевими м'язами <g/> » <g/> , Любченко три розділи присвячує змалюванню того <g/> , з чого і чим зформуєгься цей герой у реальності <g/> .