Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Хто цього не робить <g/> , того в кращому випадку усунуть з головного шляху <g/> , в гіршому розтопчуть <g/> .
doc#81 Єдиний речовий слід його життя — той пашпорт <g/> , який я цитував <g/> , але пашпорти того часу не мали фотографій <g/> . </p>
doc#40 Такі випадки особливо виразно показують <g/> , що дієприкметники на - лий — не відроджені колишні активні дієприкметники минулого часу <g/> , а в тенденції свого розвитку — тільки інший вираз того самого універсального дієприкметника <g/> , що не розрізняє ані часів <g/> , ані активности чи пасив- ности <g/> , а тільки види і внутрішньо-видові відтінки <g/> .
doc#81 Але після того радіо знов нічого не говорило <g/> , не було й звичайної програми <g/> , цілий день грали воєнні марші <g/> .
doc#72 <p> Кілька місяців пізніше у тому ж “ <g/> Прапорі марксизму <g/> ” ( <g/> 1930,3 <g/> ) надруковано статтю того ж автора під невинним заголовком “ <g/> Кілька слів про словники <g/> <g/> .
doc#33 І після того <g/> , як із зізнання підсудного точно встановлено <g/> , що ablativus auctoris в українській мові ніким ( <g/> саме той нещасний ablativus auctoris <g/> !
doc#40 <p> Можливі <g/> , нарешті <g/> , випадки субстантивізації прислівника <g/> ; особливо прислівники часу і місця можуть ставати назвою того простору або періоду <g/> , який вони окреслюють <g/> , напр <g/> .
doc#76 Однією з найзагрозливіших новин було усвідомлення того <g/> , що <g/> , всупереч ранній індоєвропеїстиці <g/> , ми бачимо тепер історію мов узагалі <g/> , а отже <g/> , і східнослов'янських зокрема <g/> , не тільки як процеси розпаду ( <g/> візьмімо хоч би заголовки розділів у шахматовському « <g/> Введений <g/> » <g/> : « <g/> Распадение индоевропейской семьи <g/> » <g/> , « <g/> Распадение балтийско-славянской семьи <g/> » <g/> , « <g/> Распадение южновосточного славянства <g/> » <g/> , « <g/> Первое раздробление русской семьи <g/> » <g/> , а подібно і в противників концепцій Шахматова <g/> , приміром <g/> , у М. Гру шевського <g/> ) <g/> , — але і як історично зумовлені сходження <g/> , перерозподіли тощо <g/> .
doc#9 Але <g/> , здається <g/> , навіть того малого матеріялу <g/> , що може бути тут поданий <g/> , вистачає для того <g/> , щоб висунути такі дві тези <g/> : </p><p> 1. Чернігівська традиція була обмежена <g/> , але не припинена в українській літературній мові XIX сторіччя <g/> .
doc#81 У Тишках я ніколи не був <g/> , але з того <g/> , що чув <g/> , виходить <g/> , що це було одне велике село <g/> , але воно складалося з двох зовсім окремих половин <g/> , Руських Тишків і Черкаських <g/> .
doc#81 Коли <g/> , виходячи і бачачи <g/> , що хтось іде за мною <g/> , я притримував двері для того другого <g/> .
doc#72 А втім <g/> , вони одностайні <g/> , незалежно від того <g/> , хто говорить <g/> , ворог чи діяч ладу <g/> .
doc#26 <p> Полемічна загостреність поезії « <g/> До Основ'яненка <g/> » особливо виразна стає <g/> , коли придивимося до того твору Квітчиного <g/> , поява якого була безпосереднім приводом до Шевченкового вірша <g/> .
doc#96 А до Тінгвеліру треба їздити не для того <g/> , щоб його імітувати <g/> , а для того <g/> , щоб його незагнуздану красу й велич у себе вбирати <g/> . </p>
doc#98 , не того <g/> , що нехай без нього не можемо жити <g/> , але хіба для того <g/> , щоб перед образом його складати неутомленнїї поклони <g/> ) <g/> . </p><p> Уважаємо за своїх наших первомайських
doc#50 Через перші удари життя — юнацьке закохання у Вусті і втрата любленої дівчини <g/> , через освідомлення скарбів успадкованої Свиридом величної і вікової культури українського села — чого ніби символом є шукання Свиридом разом з батьком і дідом Котом гайдамацького скарбу в великодню ніч — Свирид приходить до того <g/> , що в його душі починають бити поетичні джерела <g/> .
doc#81 Чоловік окинув швидким поглядом кімнату з її стінами <g/> , заставленими полицями з книжками <g/> , помітив <g/> , як я потім дізнався того ж дня <g/> , Історію Грушевського <g/> , що тринадцятьма томами ( <g/> вісім « <g/> Історії України-Руси <g/> » і п'ять « <g/> Історії української літератури <g/> » <g/> ) красувала на одній з полиць <g/> , назвав своє прізвище — Галицький <g/> , назвав свою посаду — слідчий НКВД і запропонував мені йти з ним до його там канцелярії-кабінету <g/> .
doc#81 <p> Але тут <g/> , після всіх цих скупих описів життєвої долі людей з покоління матері та його <g/> , цього покоління <g/> , дітей <g/> , слід повернутися до того <g/> , чим цей розділ починався <g/> : про розшматованість роду в роки війни й революції <g/> .
doc#40 Але крім того <g/> , українська мова порядкує багатьма наростками <g/> , що їх головна функція — якраз виявляти емоцію мовця <g/> , позитивно-пестливу або пейоративну <g/> , зневажливу <g/> , — різним способом суб'єктивізувати <g/> , інтимізувати вислів <g/> .
doc#40 : « <g/> Нема хіті того робить <g/> » ( <g/> Мирн <g/> .