This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#63 | тему зробити органічно-українською — і | то | без стилізації — це висуває Багряного як автора |
doc#63 | народницька в межах Грабовський —Грінченко <g/> , | то | друга зроблена під Мик <g/> . Зерова й неоклясиків <g/> . |
doc#40 | виражений числівником ( <g/> не порядковим <g/> ) <g/> , | то | природно сподіватися <g/> , поскільки числівники |
doc#97 | новоосвоюваних землях пустилися до латини <g/> , | то | нам широко й беззастережно можна застосувати |
doc#47 | адвербіялізуючи їх ( <g/> любитки цвітуть зоряно <g/> ) <g/> , | то | субстантивізуючи ( <g/> ясінь Великодня <g/> ) <g/> , то |
doc#27 | спрямованням органах російської преси <g/> : | то | в ліберально-демократичному « <g/> Современник-у |
doc#40 | виражений особовим займенником я <g/> , ти <g/> , ми <g/> , ви <g/> , | то | іноді є тенденція не вживати його <g/> . Передусім |
doc#58 | . Тепер уже на серці спокійніше — що буде <g/> , | то | буде <g/> , а хліб уже у засіках <g/> » <g/> . Усе це дуже чесно <g/> , і |
doc#9 | , що навіть <g/> , коли прийняти половину його <g/> , | то | цього досить <g/> , щоб проілюструвати розмір і |
doc#63 | сонету ( <g/> « <g/> Лот <g/> » <g/> ) а далі і вільний вірш « <g/> України <g/> » <g/> , | то | в « <g/> Попелі імперій <g/> » уже цілком досягнено того |
doc#64 | дивитися на це з перспективи десятьох років <g/> , | то | стане ясно <g/> , що поведінка отих « <g/> хахлів <g/> » була |
doc#45 | ще до 1863 р. <g/> , а Щодо відносин з Будиловичем <g/> , | то | не можна з певністю сказати <g/> , як справді |
doc#20 | з деяким виходом у польські <g/> , а якщо англомовні <g/> , | то | через канали фундацій <g/> , заснованих спеціально |
doc#81 | вулицями Львова або Стрийським парком <g/> , чи | то | зима <g/> , чи літо <g/> , — стиль не львівський <g/> , а |
doc#91 | слова <g/> . Якщо вона йде на це поширення <g/> , | то | почасти тому <g/> , що мусить <g/> , а головне — тому <g/> , що |
doc#40 | » ( <g/> Плужн <g/> . <g/> ) <g/> ; якщо при цьому імени є прикметник <g/> , | то | прийменник стоїть перед ним <g/> , напр <g/> . <g/> : « |
doc#73 | « <g/> Канітферштан <g/> » і особливо « <g/> Волинський рік <g/> » <g/> , | то | можна тільки в двох поетів спостерігати нахил |
doc#63 | а в нашій поезії стоїть поруч Маланюка і Косача <g/> , | то | другий мусить бути поставлений поруч Ореста <g/> . У |
doc#39 | . Якщо може слово пах України пронести <g/> , — | то | пахтить ця книжка всією запашністю України <g/> . |
doc#40 | можуть впроваджуватися ще сполучниками і | то | <g/> , ще й <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Птичка невеличка ще й грачок |