Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#27 А що вже Київ <g/> , то <g/> , вибачай <g/> , — навряд чи є на світі дурніший город <g/> !
doc#72 ” і провадить далі <g/> : “ <g/> Щождо нашої інтелігенції <g/> , то її ще досі не було <g/> , вона ще тілько починає складатися <g/> , та й то <g/> , вихована іншою школою <g/> , вона досі не подала таких яскравих зразків <g/> , щоб їх можна було назвати своїми <g/> , оригінальними <g/> ” ( <g/> ЗО <g/> .
doc#40 Одначе <g/> , коли вони виступають у ролі головного члена безособового речення <g/> , то <g/> , власне <g/> , вони перестають бути прислівниками <g/> .
doc#40 ) слова варе́ный <g/> , пече́ний <g/> , хоч вони і утворені від дієслів варити <g/> , пекти <g/> , не можна вважати за дієприкметники <g/> : вони не мають виду ( <g/> якби дотримуватися виду <g/> , то <g/> , власне <g/> , треба було б сказати зва́рених <g/> , спе́чених <g/> ) і не мають дієслівного керування ( <g/> не можна бо сказати <g/> , наприклад <g/> , варе́них у казані <g/> , пече́них на сильному вогні <g/> , </p><p> — якби поставити ці слова в такі словосполучення <g/> , то треба було б сказати <g/> : зва́рених у казані <g/> , спе́чених на сильному вогні <g/> . </p>
doc#15 Саме такі приклади її можна знайти в Буслаєва <g/> , як от <g/> : </p><p> А то <g/> , господине <g/> , сьча лЬсь моя ( <g/> " <g/> я зрубаю цей ліс <g/> " <g/> , 1318 <g/> ) <g/> ; </p><p><g/> …
doc#40 І то <g/> , два і півтора мають не три родові форми <g/> , а тільки дві — для чоловічого і середнього роду два <g/> , півтора <g/> , для жіночого — дві <g/> , півтори <g/> , — і тільки в формі називного відмінка <g/> .
doc#40 колись то <g/> , десь то на ярмарку бачив він хорунжівну Олену <g/> » ( <g/> Кв <g/> .
doc#12 : тим то <g/> , буцім то <g/> , </p><p> е <g/> ) Частка же ( <g/> після попереднього голосного ж <g/> ) пишеться окремо <g/> , за винятком сполучників і прислівників <g/> : аж <g/> , алеж <g/> , бож <g/> , авжеж <g/> , адже <g/> , аджеж <g/> , аніж <g/> , ніж <g/> , отож <g/> , отже <g/> , атож <g/> , також <g/> , теж щождо <g/> . </p>
doc#10 Сюди належать її праці 7 <g/> , 12 <g/> , 16—18 <g/> , 20 <g/> , 21 <g/> , 25 <g/> , 26. Якщо діялектологія давала головний фактичний матеріал для цих праць <g/> , то <g/> , з другого боку <g/> , відчувалася потреба теоретично-методологічного обґрунтовання <g/> .
doc#50 Тим то <g/> , з одного боку <g/> , маємо бронзове звеличення поета і поезії — перифраз потужного Горацієвого аere perennius в октавах 582-587 <g/> , а з другого боку <g/> , зойк одчаю в перших рядках вступу <g/> : </p><p> О <g/> , горе <g/> , мрійнику <g/> , тобі без мір </p><p> і гріх без опрощення в кожнім разі <g/> , </p><p> коли ти <g/> , склавши геніальний твір <g/> , </p><p> його громадській віддаєш увазі <g/> . </p>
doc#9 О. Шахматова <g/> , всупереч умовам Костомаровської премії <g/> , на яку словник складано <g/> , в ньому широко використано галицьку лексику <g/> , і то <g/> , загалом беручи <g/> , аж до 1900 років5. До цих нових поглядів Б. Грінченка змусив час <g/> , а головне <g/> , змусила його практична участь у пресі <g/> .
doc#36 <p> Якщо чиясь мова густо пересипана словами <g/> , пов'язаними з поняттям Бога <g/> , то <g/> , загалом беручи <g/> , це можна пояснити побожністю <g/> , звиклістю до відправ <g/> , молитов <g/> , церковного співу <g/> .
doc#33 Він робився народнім комісаром <g/> , що їздив у його уяві автом і виголошував промови <g/> , які хвилювали його до самого шпіку <g/> ; приймав чужоземні делеґації <g/> , вів перемовини <g/> , запроваджував дивні закони <g/> , що зміняли лице землі <g/> , і по смерті скромно відкривав собі пам'ятники <g/> ; то раптом ставав надзвичайним письменником <g/> , що кожен рядок його котився по світі віщим дзвоном <g/> , бентежачи людські серця <g/> , а власне серце найперше <g/> ; то <g/> , занедбавши великі діла <g/> , надавав своєму обличчю чарівної краси <g/> , прибирався в найвиборніші костюми й скоряв жіночі серця поспіль <g/> , розбивав подружжя й тікав з коханками за всі можливі кордони <g/> , крім межі уяви <g/> » – і так далі <g/> . </p>
doc#40 Складені сполучники звичайно наголошують останній склад <g/> : або <g/> , але <g/> , а то <g/> , зате <g/> , аніж <g/> , немов <g/> , нехай <g/> , якби <g/> , якщо <g/> .
doc#25 Якщо це так <g/> , то <g/> , звичайно <g/> , неслушно <g/> , бо саме ці явища характеризують сучасну систему мови в її русі <g/> , і <g/> , якщо вони навіть неісторичні з погляду сьогоднішнього дня ( <g/> про це можна б дискутувати <g/> ) <g/> , то напевне будуть історичні з погляду завтрішнього дня <g/> .
doc#101 Ну а конкретно <g/> , як це робиться <g/> , то <g/> , звичайно <g/> , ніхто не може передбачити точно <g/> . </p>
doc#19 Адже <g/> , якщо не як діяча літератури <g/> , то <g/> , здавалося б <g/> , мусіли б згадати його бодай як урядовця <g/> .
doc#72 Щождо того <g/> , що українські сім'ї говорять по-російськи <g/> , то <g/> , здається <g/> , не так давно було <g/> , що галицькі русинські сім7 говорили по-польськи <g/> , — якби у нашої мови були такі права в Росії <g/> , які є в Галичині <g/> , то я твердо вірю <g/> , що й ми не зосталися б позаду <g/> , а тепер нехай хто хоче кидає камінь на українців <g/> , пригнічених школою <g/> , урядом <g/> , громадськими інституціями <g/> , тільки я цього каменя не зважуся здійняти <g/> ” ( <g/> Сімович 1938 <g/> , 28 <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 <p> Додаткових відтінків вагання <g/> , невпевнености <g/> , іноді здивовання надають сполучники чи то <g/> , не то <g/> , здебільшого повторювані <g/> , напр <g/> .
doc#28 Раз людина дужа й могутня <g/> , раз вона здатна збудити чи то космічно-природні <g/> , чи то якісь специфічні степові сили <g/> , то <g/> , значить <g/> , вона є володар життя <g/> , господар його таємниць <g/> …