Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#97 не довелося <g/> » <g/> . </p><p> Чи не належать думки Автора про приязнь Шевченка з Бутаковим чи там Поспєловим до « <g/> братньолюбних <g/> » припущень Автора <g/> , як і подібні силкування показати « <g/> народодружні
doc#97 Як вільно там читачеві дихається <g/> : Романіст оповідає <g/> , показує <g/> , але не тикає носом <g/> , не хапає за руку <g/> , не читає моралі <g/> , не повчає <g/> , не грубіянить і не показує самого себе <g/> , — от <g/> , дивись <g/> , який я парубок моторний ( <g/> чи краще <g/> : фартовий жиган <g/> ) <g/> . </p>
doc#98 Десь із Кіровоградщини <g/> , освіту дістав у Лисаветі <g/> , учителем його був там Харціїв <g/> , безпосередній і найвідданіший учень Потебні <g/> , а кровним батьком Лева Юхимовича був сільський ремісник <g/> , здається <g/> , коваль <g/> .
doc#98 — осінь 1913 <g/> ) <g/> , щоб півдесятка літ потому викликати криваве відлуння в діяльності різних там урицьких <g/> , дзержинських <g/> , бронштейнів-троцьких <g/> , ленінів і більше <g/> , й ще і ще <g/> .
doc#98 не її величчю <g/> , красою й рідністю <g/> , а адміністративними заходами відповідно до параграфів якогось там репаного закону <g/> . </p><p> Українські євреї <g/> , якщо вони справді духово <g/> , а не за познакою
doc#98 Та ось у недавньому чийомусь там органі стверджується — як факт минулого і зразок на прийдешнє <g/> , — навіки і віки відсутність національної аристократії <g/> : мовляв <g/> , не було в нас своїх « <g/> фонів <g/> » ( <g/> не те <g/> , що в німців <g/> ) або de ( <g/> як у французів <g/> ) <g/> , не будовано неприступних замків <g/> , як у англійців чи там італійців <g/> , не було й не буде <g/> .
doc#98 Та ось у недавньому чийомусь там органі стверджується — як факт минулого і зразок на прийдешнє <g/> , — навіки і віки відсутність національної аристократії <g/> : мовляв <g/> , не було в нас своїх « <g/> фонів <g/> » ( <g/> не те <g/> , що в німців <g/> ) або de ( <g/> як у французів <g/> ) <g/> , не будовано неприступних замків <g/> , як у англійців чи там італійців <g/> , не було й не буде <g/> .
doc#99 Навпаки <g/> , на іншу повість <g/> , « <g/> Інопланетянку <g/> » <g/> , читач певних уподобань накинеться <g/> , сподіваючися гості з далеких у космосі світів <g/> , а йдеться там про речі зовсім земні <g/> .
doc#99 ( <g/> Правда <g/> , титульна сторінка додає підзаголовок « <g/> Франківський період <g/> » — але ану ж там ідеться про Леонґарда Франка <g/> , німецького експресіоніста <g/> , або Волдо Франка <g/> , американця <g/> , щоб не згадувати проти ночі про еспанського кавдійо <g/> .
doc#99 Тут уже не якісь там рожеві чи блакитні солодкосяйні марева <g/> , а пах плоті і червінь густої крови <g/> . </p>
doc#100 Та й <g/> , відверто кажучи <g/> , трохи лякають вони мене <g/> , ті праці <g/> : там ще дух старого колективізму <g/> , а не індивідуальних спостережень <g/> … </p>
doc#100 Одна стаття про Є. Маланюка просто вразила <g/> : там тисячу разів педалюється слово « <g/> народ <g/> » <g/> .
doc#100 Зрештою <g/> , де відвага <g/> , там і перемога <g/> .
doc#100 Ви згадали Париж <g/> , а я згадав там Леонида Плюща <g/> .
doc#101 Та коли буде мій некролог <g/> , там усе буде сказано <g/> . </p>
doc#101 Він працював в українській АН <g/> , завідував там кабінетом антропології й етнографії <g/> , як це називалося <g/> .
doc#103 Коли його послали на роботу в районну газету <g/> , десь на Полтавщину <g/> , то <g/> , напевне <g/> , з нудьги <g/> , він там почав писати вірші й надсилати мені <g/> .
doc#103 Останнім часом там дуже активно розвивають славістику <g/> .