Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#3 Мовознавчі « <g/> астрономи <g/> » далі підраховували літери чи там суфікси на шпальтах одинад- цятитомового словника <g/> .
doc#3 Там парували безрух та спокій <g/> , усе застигло там навіки ( <g/> чи до нового -надцятито- мового словника <g/> ) <g/> , і ніякі комети не борознили мертвого царства <g/> .
doc#4 Бачимо порозкидані тут і там деталі щоденного побуту — кухня і варення <g/> , сусіди й вулиця перед вікном <g/> , нахил чоловіка до рибальства й до малювання жуків і риб ( <g/> « <g/> Над твоєю труною <g/> » <g/> ) <g/> , часом такі приватні <g/> , що не піддаються коментареві сторонньої людини <g/> , як от у вірші <g/> , присвяченому <g/> , мабуть <g/> , Олені Телізі ( <g/> Ол <g/> .
doc#4 <p> Спільне з попереднім образком — « <g/> японськість <g/> » деталю <g/> , оточеного білим ( <g/> там <g/> ) і чорним ( <g/> тут <g/> ) тлом <g/> , значущість деталю <g/> , вміння сказати недоговорюючи <g/> , а поза тим — разюча відмінність настрою і подробиць техніки <g/> .
doc#4 Логіка перестає діяти там <g/> , де говорить поезія <g/> . </p>
doc#4 І ще в давніших з « <g/> нових <g/> » поезій тут і там ловимо кусники образности й ритмів « <g/> короля української поезії <g/> » початку нашого століття <g/> , оті « <g/> струни <g/> » <g/> , що « <g/> в серці мовкнуть <g/> » <g/> , оте « <g/> серце надвоє роздерте <g/> » <g/> , на яке спокусився й наш чи не найкращий критик <g/> , оті заколисливі ритми на зразок — </p><p> Що батьківщина нам <g/> , борцям упертим </p><p> За право вмерти не в чужій землі <g/> </p>
doc#4 » — </p><p> Так казали там у нас <g/> , — </p><p> іде продовження — </p><p> А тепер припадком </p><p> тут у мене <g/> , під вікном <g/> , </p><p> бузини — як море <g/> ! </p>
doc#4 <p> ( <g/> « <g/> Жарт <g/> » <g/> ) </p><p> Це зведення Музи на хідники й мешканнячка нетрів американського міста виявляється в чимраз більшому ширенні метонімії коштом метафори <g/> , метонімія бо не бере нас з середовища до якогось іншого <g/> , ніби вищого <g/> , вона тримає нас цупко там <g/> , де ми були б <g/> , коли б і не вдавалися взагалі до образности — </p><p> то не горщики на кухні — </p><p> википить душа до дна <g/> , — </p><p> ( <g/> « <g/> Як вогонь <g/> » <g/> ) </p><p> або у включенні метонімії в метафору <g/> : </p><p> Огорнувсь голубиними вуалями </p><p> парк <g/> </p>
doc#4 Він напевне звучить повноцінно й там і тоді <g/> , де і коли нас нема <g/> , де є тільки сама поетка з собою і з Богом <g/> . </p>
doc#5 І там був у нього нахил до іронії <g/> , до скептицизму <g/> , але там на перший плян вибивався жадібний інтерес до життя <g/> , до різноманітности людей <g/> , їхніх почувань і реакцій <g/> .
doc#5 І там був у нього нахил до іронії <g/> , до скептицизму <g/> , але там на перший плян вибивався жадібний інтерес до життя <g/> , до різноманітности людей <g/> , їхніх почувань і реакцій <g/> .
doc#6 Це були “ <g/> портрети <g/> ” тих знарядь <g/> , тих інструментів <g/> , якими працював мис- тець у цій галерії <g/> , коли він був там найнятий як робітник — обрамлювач картин інших майстрів <g/> : об'єктами “ <g/> портретів <g/> ” були щипці <g/> , молотки <g/> , пензлі <g/> , пилки тощо <g/> .
doc#6 Коли йому траплялася вільна між працею хвилина <g/> , він не сидів <g/> , склавши руки <g/> , він малював <g/> , що бачив <g/> , а бачив він там ці знаряддя <g/> .
doc#6 В поганих матеріяльних умовах і в поганому стані здоров'я <g/> , плянуючи подорож з Лондону до Парижу <g/> , щоб там розглянутися за мистецькою школою <g/> , Курилик робить “ <g/> гак <g/> ” до Відня <g/> , за сотні кілометрів <g/> , щоб там побачити ( <g/> справді найкращу в світі <g/> ) збірку творів цього майстра <g/> .
doc#6 В поганих матеріяльних умовах і в поганому стані здоров'я <g/> , плянуючи подорож з Лондону до Парижу <g/> , щоб там розглянутися за мистецькою школою <g/> , Курилик робить “ <g/> гак <g/> ” до Відня <g/> , за сотні кілометрів <g/> , щоб там побачити ( <g/> справді найкращу в світі <g/> ) збірку творів цього майстра <g/> .
doc#6 Характеристично <g/> , на картині нема шляху <g/> , як автомобіль опинився там <g/> , не відомо <g/> .
doc#6 Навіть там <g/> , де на перший погляд ідеться про суто побутові деталі <g/> , виявляється раз-у-раз <g/> , що мистець подавав ці деталі як значущі з ідейно-філософського погляду компоненти <g/> .
doc#6 <p> Чи Курилик малював з фотографій ( <g/> звичайно ним самим зроблених <g/> ) чи зі спогаду-уяви ( <g/> виглядає <g/> , що малювання з рисунків-шкіців цілої картини було менш типове для нього <g/> ) <g/> , він ніколи не відмовляється від речевости світу <g/> , хоч він звичайно не зупиняється там <g/> , де кінчається речевість <g/> , а прагне піти глибше <g/> , поза видиме й доторкальне <g/> .
doc#6 Бувши в Римі <g/> , він ледве чи забрів до церкви Санта Марія дель Пополо <g/> , щоб побачити там монументальне його “ <g/> Навернення св <g/> .
doc#6 Ще в молодості <g/> , відвідавши місто Мехіко <g/> , він <g/> , хоч цікавився фресками <g/> , не подався нікуди <g/> , крім Музею в Палаці Мистецтв <g/> , хоч головні фрески Ороско він знайшов би не там <g/> , а в Підготовній школі і в церкві Хесуса <g/> , а Рівери — в Міністерстві освіти <g/> . </p>