Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#25 24 <g/> : “ <g/> Малоруське наріччя в розумінні сукупности малоруських чи точніше південноруських говірок <g/> , характеризується не тільки тим <g/> , у що зміняються звуки о та е ( <g/> таких змін цих звуків відомо не меншеі вісьмох <g/> , що в них принаймні п'ять є в інших слов'янських наріччях <g/> ) <g/> , скільки схожістю або єдністю умов цих змін і їх вихідною точкою <g/> ” <g/> .
doc#56 Будьмо одверті <g/> : українці бояться таких заяв <g/> .
doc#4 Це образи днів слави <g/> , таких далеких <g/> , що доводиться навіть питати <g/> , чи вони були <g/> : </p><p> Невжеж то все було не в яві <g/> : </p><p> і грім гармат на вулицях <g/> , </p><p> і « <g/> Слава Україні <g/> » із грудей <g/> , </p><p> що полягли під кулі ті <g/> , </p><p> і сонце й лопотіння прапорів <g/> , </p><p> і гук розбурханих вітрів <g/> , </p><p> і на майданах дзвони золоті <g/> ? </p>
doc#10 Після цієї кампанії цькування <g/> , як завжди в таких випадках <g/> , наступило цілковите замовчування <g/> .
doc#40 А загалом доля прийменникових дублетів не відрізняється від долі мовних дублетів як таких <g/> : вони або виходять з ужитку <g/> , або хоч злегка диференціюються значенням <g/> . </p>
doc#84 Це про таких людей говорив Ніцше <g/> : « <g/> Є і такі <g/> , що сидять у своєму багні і так говорять з очерету <g/> : Чеснота — це тихенько сидіти в багні <g/> » <g/> . </p>
doc#6 Не типові назви <g/> , що виходять поза межі власне називання <g/> , і в голляндських жанристів XVII сторіччя <g/> , таких як Стен <g/> , тільки врядигоди знаходимо приказкові назви ( <g/> приміром <g/> , Soo de ouden songen <g/> , soo pypen de jongen — “ <g/> Як старі співають <g/> , так молоді дудять <g/> ” <g/> .
doc#57 З тих креслень <g/> , що я бачив <g/> , він мені виглядає модерно <g/> , але не дуже церковно <g/> , хоч і в ньому можна побачити поєднання техніки й мислення нашого часу з ідеєю таких англійських соборів <g/> , як у Чічестері або Лінколні <g/> , що діють не так поривом догори <g/> , як масивністю й міцністю свого виростання з землі <g/> .
doc#40 Переклад у таких випадках буває більш-менш дослівний <g/> .
doc#72 Можна однак з певністю твердити <g/> , що українська преса не витиснула російську з її давньою традицією <g/> ; до таких газет <g/> , як “ <g/> Киевская мысль <g/> ” або “ <g/> Южный край <g/> ” <g/> , за Гетьманату долучилися “ <g/> Русский голос <g/> ” у Києві й “ <g/> Голос юга <g/> " в Одесі <g/> , органи російських еміґрантів-монархістів <g/> .
doc#26 І таких справжніх білих плям нездійсненого є багато у творчості Шевченка <g/> .
doc#68 В космічній стужі відігріває нас лише вогонь від самоспалення <g/> » <g/> , — таких цитат можна наводити без ліку <g/> .
doc#72 <p> Опріч використання слів з діялектної чи розмовної мови <g/> , вдавалися і до словотвору — найчастіше з допомогою наростків — на основі вживаних морфем <g/> , наприклад <g/> : двиг-ун <g/> , руш-ій <g/> , ви-мик-ач і т. д. Декотрі з таких слів <g/> , як от двигун і вимикач <g/> , ввійшли до розмовної мови ( <g/> Shevelov 1977 <g/> , 255 і далі <g/> ) <g/> , але більшість лишилася на сторінках термінологічних словників <g/> .
doc#0 Н. розуміє важливість і потребу таких дій <g/> .
doc#81 Міркування мої — мозок у таких ситуаціях працює з неймовірною швидкістю — були двох порядків <g/> .
doc#53 Досі невідомі висловлення Потебні в цій справі <g/> , і <g/> , скільки знаємо <g/> , він не лишив жодного тексту інших жанрів <g/> , писаного українською мовою <g/> , — знаємо <g/> , зрештою <g/> , що публікація таких текстів була законодавчо внеможлив- лена <g/> .
doc#76 Русский мав свого двійника общерусский <g/> , інші мови таких двійників не мали — не було общеукраинского <g/> , общепольского тощо <g/> .
doc#72 Міська мова рясніла кальками з польської <g/> , починаючи з форм суспільного етикету <g/> , таких як звернення й привітання <g/> , і кінчаючи технічними поняттями <g/> .
doc#37 Ще в травні 1946 року постала в мені поезія — свідок таких настроїв <g/> : </p><p> Я не зрікаюся приречень І не стидаюся могил <g/> , </p><p> Хоч може зовсім не до речі Лишати в скаллі слід ноги <g/> . </p>
doc#27 Серед таких адресатів можна назвати його дружину Ганну Барвінок <g/> , що сама була українською письменницею <g/> , Івана Хильчевського <g/> , керівника його друкарні Данила Каменецького <g/> .