Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 <p> Місто — безнадійно нудне <g/> , промислово-лютеранське місто <g/> , але чисте і цивілізоване <g/> , посеред розкішних зелених <g/> , бомбами не торканих мальовничих узвиш так званої Саксонської Швайцарїї <g/> .
doc#0 Костецького звали <g/> , звичайно ж <g/> , не Свирид Микитович — у якомусь варіянті <g/> , бо так піп охрестив <g/> , — а Ігор Вячеславович <g/> , ім'я князівське <g/> , не з опери ж ( <g/> якщо він не сам це вигадав <g/> , а він любив фантазувати <g/> ) <g/> .
doc#0 Костецький приносив запахущі літературні експерименти і вимагав <g/> , так <g/> , вимагав <g/> , щоб їх пускали в друк <g/> . </p>
doc#0 Єдиною можливістю дістати щось їсти без карток було вихопити в якомусь ресторані так званий штамґеріхт <g/> .
doc#0 <p> Не знаю <g/> , чи так це справді було <g/> , але поговір твердив <g/> , що Ігор був не менше пристрасний у тому <g/> , що тепер звуть сексом ( <g/> тоді такого слова не було <g/> ) <g/> .
doc#0 Як дон Кіхот бачив богиню у вульгарній дівці <g/> , так за всіма ніщотами світу Ігор шукав і вірив <g/> , що знаходить <g/> , ось-ось <g/> , високе мистецтво <g/> .
doc#0 Але можна було зробити і зроблено так <g/> , що зі старшими Довгаль звичайно радився у важливих справах <g/> .
doc#0 <p> Гашкіяна-Швейкіяна </p><p> Від народження Гашка ( <g/> так по-чеськи <g/> , у нас звичайно Гашека <g/> , бо так росіяни <g/> !
doc#0 <p> Гашкіяна-Швейкіяна </p><p> Від народження Гашка ( <g/> так по-чеськи <g/> , у нас звичайно Гашека <g/> , бо так росіяни <g/> !
doc#0 Він старанно виконував усі накази своїх недомудрих офіцерів <g/> , так гіпер-старанно <g/> , що це дорівнювало бунтові <g/> .
doc#0 Лиси виживають <g/> , навіки або на час <g/> , незрідка їх навіть потім звеличують так <g/> , ніби то саме вони були герої <g/> .
doc#0 Він нікому не заподіяв зла і більше прислужився своїй батьківщині <g/> , себто не Росії і не Німеччині <g/> , а своїй <g/> , поводячися так <g/> , як поводився <g/> . </p>
doc#1 <p> Надмір контрастів у мові « <g/> Неофітів <g/> » впливає як на розуміння <g/> , так і на емоції <g/> .
doc#1 У « <g/> Марії <g/> » використана та ж техніка <g/> , але не так напористо <g/> , з далеко більшим чуттям <g/> .
doc#1 Іван Франко <g/> , посилаючи Уляні Кравченко примірник « <g/> Марії <g/> » <g/> , писав <g/> : « <g/> Єсть се <g/> , по моїй думці <g/> , найкраща перла нашої поезії <g/> , — чигайте її <g/> , і вчитуйтесь добре <g/> , і пильно придивляйтесь <g/> , як можна речі <g/> , на око прозаїчні <g/> , піднести до високої поези <g/> , як можна малими средствами <g/> , кількома простими словами викликати велике враження <g/> » 1. </p><p> Як « <g/> Марія <g/> » <g/> , так і « <g/> Неофіти <g/> » творять враження універсальносте <g/> .
doc#1 У вірші « <g/> Доля <g/> » ( <g/> 1858 <g/> ) поет так звертається до своєї долі <g/> : </p><p> Ходімо дальше <g/> , дальше слава <g/> , </p><p> А слава — заповідь моя <g/> . </p>
doc#1 Проте образ коханої <g/> , хоч того й очікує читач <g/> , так і не матеріялізується <g/> .
doc#1 <p> Поет уже не говорить про помсту <g/> , і хочеться йому не так помсти для « <g/> царів <g/> » <g/> , як просто не дати їм чинити зло <g/> , ув'язнивши <g/> .
doc#1 <p> Врешті <g/> , у версії від 31 травня поет навіть готовий віддати царям усі « <g/> добра <g/> » цього світу <g/> : </p><p> Тим неситим очам <g/> , </p><p> Земним богам-царям <g/> , </p><p> І плуги <g/> , й кораблі </p><p> І всі добра землі <g/> , — </p><p> тим самим залишаючи людству щастя праці і щастя духовної зосередженості так увесь конфлікт переноситься із соціяльного пляну у плян людської душі <g/> , віри і почуттів <g/> . </p>
doc#1 Однак якби нам хотілося звести його ідеї 1860 р. в одне логічне ціле <g/> , то можна було б їх викласти приблизно так <g/> : він сподівався <g/> , що зміна несправедливого устрою життя настане тоді <g/> , коли з'явиться апостол правди і науки <g/> .