Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#101 Але треба <g/> , щоб <g/> , по-перше <g/> , вона не була загальною <g/> , щоб були завжди люди з тверезим розумом і холодною головою <g/> , якщо можна так сказати <g/> , які знали б <g/> , де кінчається міт і де починається дійсність <g/> .
doc#101 А поняття з доби романтизму ніби трошки несвоєчасні <g/> , тому що ми ніби вже техніцизовані і так далі <g/> .
doc#101 Воно трошки небезпечне у наш час і трошки пахне нафталіном <g/> , якщо я можу так сказати <g/> .
doc#101 В перший мій приїзд вона була на піднесенні <g/> , вона шумувала <g/> , так би мовити <g/> .
doc#101 <p> Л. Т. <g/> : Ситуація дуже скидається на ту <g/> , що існувала в минулому столітті — так звана азбучна війна <g/> , про яку Франко свого часу писав <g/> , що вона ніби зумисне
doc#101 Але так воно є. І це робиться впливовими інституціями в системі цілої низки зволікань <g/> , відкидань і абсолютно випадкових поправок <g/> . </p>
doc#102 Але вирішив <g/> , що не хочу так іти <g/> , щоб не застати його зненацька <g/> .
doc#102 і для мене ( <g/> тобто для Гончара <g/> ) краще не зустрічатися <g/> » <g/> . </p><p> Чи дослівно так сказав О. Гончар <g/> , не знаю <g/> , принаймні <g/> , мені так передали <g/> , але думаю
doc#102 » <g/> . </p><p> Чи дослівно так сказав О. Гончар <g/> , не знаю <g/> , принаймні <g/> , мені так передали <g/> , але думаю <g/> , що це правда <g/> . І <g/> , очевидно <g/> , я тоді
doc#102 вважаю що нікому прикрого не робив і не бачу підстав сповідатись йому <g/> . </p><p> Ми <g/> , так би мовити <g/> , організаційно посварилися без лайки <g/> . І при тому я зробив маленького коника
doc#102 А він так трошки зам'явся і каже <g/> : « <g/> Це не моя книжка <g/> , я — не автор <g/> » <g/> .
doc#102 І так воно й пішло від цього аж до « <g/> Собору <g/> » <g/> . </p>
doc#102 Але що він почав писати так як треба <g/> , так як вимагається <g/> , то це його й загубило як письменника <g/> .
doc#102 Але що він почав писати так як треба <g/> , так як вимагається <g/> , то це його й загубило як письменника <g/> .
doc#103 Але зі мною не так уже й легко <g/> , бо треба <g/> , щоб і фільм мені підходив <g/> , і щоб « <g/> добра душа <g/> » на той час була вільною від своїх справ <g/> …
doc#103 Наприклад <g/> , одній відомій особі із « <g/> ще живих <g/> » <g/> , доки вона читала сторінки <g/> , де йшлося про інших <g/> , було « <g/> дуже цікаво <g/> » <g/> , а коли дійшла й до свого імені <g/> , раптом усе стало « <g/> нецікаво й не так <g/> , як було насправді <g/> » <g/> .
doc#103 , на якій тримаються людські взаємини <g/> … Я помиляюся <g/> ? </p><p> — Ви <g/> , напевне <g/> , так завуальовано хотіли запитати <g/> , чи любив я когось <g/> ? Любив <g/> . Кого <g/> ? Про це
doc#103 » <g/> ? </p><p> — У взаєминах з іншими людьми я завжди намагався дотримуватися певної дистанції — так краще для тебе самого <g/> . Навіть на те <g/> , що про мене писали в пресі
doc#103 Він відповів <g/> , що зустрітися не може <g/> , і так <g/> , мовляв <g/> , краще для нас обох <g/> .