Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#6 Потім прийшли його вагання <g/> , бо він побачив арелігійну настанову твору ( <g/> так йому здавалося <g/> ) <g/> , а далі дізнався про поетів антиклерикалізм <g/> .
doc#63 Загадкова Україна <g/> , нерозгадна Україна — так можна було б назвати всю його творчість <g/> .
doc#47 Є тільки згадка про одну наче реальну <g/> , але колись <g/> , так давно-давно <g/> , матір <g/> . </p>
doc#81 <p> У цій гострій репліці була і оцінка своєї ролі <g/> , і становища в Академії ( <g/> коли туди не обирають українських учених <g/> , а призначають людей українцями <g/> ) <g/> , і оцінка всієї так званої ленінської національної політики <g/> . </p>
doc#28 А що поезії Михайла Драй-Хмари через свою складність не здобули широкої популярности <g/> , а згодом були й просто вилучені <g/> , то назва неоклясика за поетом так і закріпилася <g/> .
doc#49 Вони так літають у степу <g/> , який нам показує поет <g/> . </p>
doc#40 Легко помітити <g/> , що ці варіянти стисліші і ощадніші <g/> , але образ в них поданий не так опукло і не так розчленовано <g/> , а відповідні <g/> , центральні для враження слова не підкреслені <g/> . </p>
doc#81 <p> Кожне з цих видань мало й мою статтю <g/> , так само як і новостворені в Києві Наукові записки Інституту мовознавства <g/> , чий перший том вийшов теж 1940 року за редакцію Булаховського <g/> , на зміну вже від десь 1937 року померлому недоброї пам'яті « <g/> Мовознавству <g/> » <g/> , редаµованому Наумом Кагановичем <g/> , після арешту якого разом з багатьма його співробітниками <g/> , заступленого кількарічним мовчанням <g/> .
doc#66 А це не так <g/> .
doc#40 Часто буває <g/> , що той самий наросток має кілька з цих значень <g/> , що залежить як від того <g/> , з якого слова твориться прикметник <g/> , так і від того <g/> , до якого іменника він стосується <g/> .
doc#40 З 1932-1933 років видавання термінологічних словників припинено <g/> , а вже видані вилучено <g/> , так що покищо праця ця лишилася без практичних наслідків <g/> .
doc#72 Прага віднімечилася <g/> , так само Рига і Таллін <g/> .
doc#94 » — всі ми загукали <g/> . </p><p> « <g/> А як не в юрті <g/> , а де-небудь так <g/> , аби це там було <g/> , де він не хоче <g/> , то як це зветься
doc#81 <p> Я <g/> , викладач <g/> , знав про це так само мало або нічого <g/> , як і вони <g/> .
doc#81 Я не бачу свого батька так красиво <g/> .
doc#40 : « <g/> Відкинення проекту є рівнозначне із нескладенням цілого докторського іспиту <g/> » — в побутовій мові це звучало б десь приблизно так <g/> : « <g/> Якщо проект відкинули <g/> , то і докторський іспит не вважають за складений« <g/> ) ще побільшує це враження <g/> .
doc#46 <p> Із Донцовим мені так і не довелося особисто зустрітися ні в період <g/> , коли я був готовий на нього молитися <g/> , ні після мого розчарування <g/> , а далі й потреби рішуче розмежуватися й відмежуватися <g/> .
doc#94 Так у державному апараті <g/> , а може <g/> , так і в душі не однієї людини <g/> .
doc#72 В Галичині вийшло кілька підручників ( <g/> М. Осадца <g/> , 1862 <g/> ; Г. Шашкевич <g/> , 1862 <g/> ; П. Дячан <g/> , 1865 <g/> ; </p><p> О. Партицький <g/> , 1883 <g/> ) <g/> , які не спиралися на жадний авторитет <g/> , крім автора <g/> , а шкільна граматика С. Смаль-Стоцького ( <g/> “ <g/> Руська граматика <g/> ” <g/> , Львів 1893 <g/> , перевидана 1907 <g/> , 1914 та 1928 р. <g/> , написана у співпраці з Ф. Ґартнером <g/> ) <g/> , що наближалася до норм Центральної України <g/> , зокрема в запровадженні так званого фонетичного письма <g/> , хоч і з чималою кількістю місцевих особливостей <g/> , і була затверджена після запеклого нерозбірливого в засобах спротиву автрійським Міністерством освіти <g/> , потрапила до школи щойно 1893 р. <g/> , попереджена в лексикології першим великим словником — Е. Желеховського — 1886 р.8 Тому не диво <g/> , що діялектна основа мови кожного українського письменника виразно виявлялася у його творах <g/> , а особливо на теренах Австрії <g/> , де і діялектів було більше і вони більше різнилися між собою <g/> .
doc#81 Т. Г. ( <g/> так <g/> , обов'язково Т. Г. <g/> , Тараса <g/> , мабуть <g/> , звучало б надто націоналістично <g/> ) Шевченка <g/> .