Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#74 українізацію <g/> . Чи справді воно було так <g/> ? Шість були проти <g/> , п'ять ухилилося від
doc#73 їх <g/> , перескоків дії <g/> , ефектів прожекторного <g/> , так би мовити <g/> , освітлення <g/> , яке дає змогу динамічно
doc#22 проблеми <g/> . Не кожний зустріне вулкан <g/> , але так <g/> , як бачить безґрунтянина Росселіні <g/> , виходу
doc#101 — чи існують вони особисто для Вас і якщо так <g/> , то в чому виявляються <g/> ? </p><p> Ю. Ш. <g/> : Звичайно <g/> ,
doc#54 працювати <g/> . </p><p> Первомайський не винен у тому <g/> , що ми так прочитали його твір <g/> . Він упровадив у твір увесь
doc#81 він не міняв <g/> . Коли все таки я намагався <g/> , не так під час розмов <g/> , завжди рівно монотонних <g/> ,
doc#27 » ( <g/> 1857 <g/> ) до « <g/> Чорної ради <g/> » ці думки висловлено так послідовно й виразно ( <g/> « <g/> Такая пламенная любовь
doc#81 міг цього висловити <g/> , але емоційно це було саме так <g/> . Як удар у соняшне сплетіння вражає
doc#40 наблизити її закінчення до решти дієслів <g/> ; так <g/> , у другій особі однини додається іноді
doc#70 наукова інституція <g/> ? І чи так одверто <g/> , а чи через так звані стилістичні позначки в словниках <g/> ? Але
doc#16 дії <g/> . Український світ розколювався на так і ні <g/> . Відроджувалися героїка і подвиг <g/> .
doc#40 борозну—борозним <g/> , вода—воду —води — водам <g/> , — і так само <g/> : борона <g/> , голова <g/> , гора <g/> , душа <g/> , земля <g/> , зима <g/> ,
doc#27 разлюблю тотчас <g/> . </p><p> Пушкін <g/> , « <g/> Евгений Онегин <g/> » Усі так звані « <g/> романи <g/> » Куліша <g/> , не виключаючи роману з
doc#97 кількома <g/> , навіть багатьма <g/> , і. </p><p> « <g/> Бувальщина <g/> » <g/> , так зватиму Большаковську « <g/> Быль <g/> » <g/> , вся про
doc#69 наукова інституція <g/> ? І чи так одверто <g/> , а чи через так звані стилістичні позначки в словниках <g/> ? Але
doc#6 його геометрію контурами хмаринок <g/> . Саме так поводився в таких випадках Ван Ґоґ <g/> , розбиваючи
doc#31 перші памфлети Хвильового <g/> : « <g/> В кімнаті <g/> , де було так душно <g/> , що дихати ставало важко <g/> , раптом
doc#62 люди справді думали <g/> , почували <g/> , переживали <g/> , так текли їхні будні й свята <g/> . Перед нами свого роду
doc#9 словник Б. Грінченка до нового видання <g/> , так деклярує своє кредо щодо галицьких мовних
doc#12 , ліс“ ( <g/> Б. Лепкий <g/> ) <g/> ; „Він перечить уже тільки так <g/> , для годиться“ ( <g/> Антоненко-Давидович <g/> ) <g/> . </p><p> 14.