Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#74 Чи справді воно було так <g/> ?
doc#73 Застосовані вже в « <g/> Ноктюрні б-моль <g/> » <g/> , а особливо ощадно й доцільно в « <g/> Дні гніву <g/> » засоби кінових « <g/> напливів <g/> » <g/> , швидкого переміщення плянів і монтажу їх <g/> , перескоків дії <g/> , ефектів прожекторного <g/> , так би мовити <g/> , освітлення <g/> , яке дає змогу динамічно вихоплювати то одну <g/> , то другу частину цілости <g/> , створюючи враження швидкого руху <g/> , — дозволяють говорити про те <g/> , що в той час <g/> , як одні письменники шукають динамізації нашої прози в засобах розбудови напруженого сюжету <g/> , інші хочуть прийти до подібних наслідків зміною методи насвітлювання фактів і подій <g/> .
doc#22 Не кожний зустріне вулкан <g/> , але так <g/> , як бачить безґрунтянина Росселіні <g/> , виходу для нього нема <g/> .
doc#101 Отже <g/> , про переконання і принципи — чи існують вони особисто для Вас і якщо так <g/> , то в чому виявляються <g/> ? </p>
doc#54 <p> Первомайський не винен у тому <g/> , що ми так прочитали його твір <g/> .
doc#81 Коли все таки я намагався <g/> , не так під час розмов <g/> , завжди рівно монотонних <g/> , пізніше дешифрувати <g/> , що ж саме він хотів сказати <g/> , воно <g/> , мабуть <g/> , сходило на те <g/> , що всякі одверті виступи проти німців були б небезпечні і часто провокативні <g/> , але <g/> , поза тим <g/> , не годиться нам забути про наші потреби і нашу від німців окремішність <g/> .
doc#27 А в російськомовному « <g/> Епілозі <g/> » ( <g/> 1857 <g/> ) до « <g/> Чорної ради <g/> » ці думки висловлено так послідовно й виразно ( <g/> « <g/> Такая пламенная любовь к нераздельному русскому народу <g/> » <g/> , « <g/> нравственная необходимость слияния в одно государство южного русского племени с северным <g/> » <g/> ) <g/> , що можна радше дивуватися <g/> , що бойкот Куліша українською інтелігенцією не почався вже тоді <g/> , а не десь у сімдесятих — вісімдесятих роках <g/> .
doc#81 Тоді я не міг цього висловити <g/> , але емоційно це було саме так <g/> .
doc#40 Ця група і відчувається архаїчною <g/> , і в говірках є нахил наблизити її закінчення до решти дієслів <g/> ; так <g/> , у другій особі однини додається іноді закінчення -ш <g/> , напр <g/> .
doc#70 І чи так одверто <g/> , а чи через так звані стилістичні позначки в словниках <g/> ?
doc#16 Український світ розколювався на так і ні <g/> .
doc#40 Сюди належать <g/> : борода — бороду — бороди —бородам ( <g/> у родовому множини борід <g/> ) <g/> , борозна— борозну—борозним <g/> , вода—воду —води — водам <g/> , — і так само <g/> : борона <g/> , голова <g/> , гора <g/> , душа <g/> , земля <g/> , зима <g/> , середа <g/> , сковорода <g/> , сторона <g/> , коса ( <g/> в знахідному косу <g/> , але в значенні знаряддя — косу <g/> ) <g/> …
doc#27 <p> Пушкін <g/> , « <g/> Евгений Онегин <g/> » Усі так звані « <g/> романи <g/> » Куліша <g/> , не виключаючи роману з його дружиною ( <g/> не говоримо тут про їхнє зближення після фактичного розходження <g/> , вже в похилому віці <g/> ) <g/> , були короткотривалі <g/> .
doc#97 Бо понад двадцять років він працює над біографією Шевченка <g/> , зокрема від часу його вивезення з Петербургу <g/> , 1847 <g/> , до часу вивезення з Оренбургу <g/> , 1850. Про цей короткий період Шевченкового життя він опублікував кілька книжок <g/> , не один нарис-статтю <g/> , зокрема в « <g/> Шевченківському словнику <g/> » <g/> , 1976. Користаюся з нагоди появи його тритомника тепер <g/> , « <g/> Быль о Тарасе <g/> » <g/> , таки Оренбург <g/> , 1993 <g/> , щоб упровадити нашого читача в Большаковську працю і <g/> , в міру можливости <g/> , поставити деякі крапки над кількома <g/> , навіть багатьма <g/> , і. </p><p> « <g/> Бувальщина <g/> » <g/> , так зватиму Большаковську « <g/> Быль <g/> » <g/> , вся про аральсько-оренбурзькі роки життя Шевченкового <g/> .
doc#69 І чи так одверто <g/> , а чи через так звані стилістичні позначки в словниках <g/> ?
doc#6 Саме так поводився в таких випадках Ван Ґоґ <g/> , розбиваючи прямокутники полів сторонніми предметами і хвилястістю контуру <g/> , “ <g/> прямокутник <g/> ” неба хмаринками <g/> , а все разом плинністю свого мазка <g/> , зовсім чужою Куриликові ( <g/> пор <g/> .
doc#31 Михайло Могилянський казав про перші памфлети Хвильового <g/> : « <g/> В кімнаті <g/> , де було так душно <g/> , що дихати ставало важко <g/> , раптом відчинено вікна <g/> , і легені разом відчули свіже повітря <g/> » <g/> .
doc#62 Так люди справді думали <g/> , почували <g/> , переживали <g/> , так текли їхні будні й свята <g/> .
doc#9 А. Ніковський <g/> , перередаговуючи й ґрунтовно поширюючи словник Б. Грінченка до нового видання <g/> , так деклярує своє кредо щодо галицьких мовних елементів <g/> : « <g/> Особливу увагу редакція звернула на групу галицьких письменників і брала лексичний та фразеологічний матеріял з Івана Франка <g/> , Тимофія Бордуляка <g/> , Богдана Лепкого <g/> , Василя Стефаника <g/> , Марка Черемшини <g/> .
doc#12 : „За церквою <g/> , ще вище <g/> , ліс“ ( <g/> Б. Лепкий <g/> ) <g/> ; „Він перечить уже тільки так <g/> , для годиться“ ( <g/> Антоненко-Давидович <g/> ) <g/> . </p>