Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#92 , це забобон <g/> , не піддавайся <g/> , не покладайся <g/> , дій так <g/> , ніби такого враження не було <g/> . І завжди розум
doc#51 , а решту відкинути <g/> ? У дійсності це далеко не так просто <g/> . Передусім самі київські й полтавські
doc#11 , але й « <g/> Московшда <g/> » <g/> , і вже тепер « <g/> Перверсія <g/> » ( <g/> так <g/> , с <g/> , не з <g/> , ради Бога милосердного <g/> ) побачили світ
doc#69 його смак і волю знає — просто з неба — редактор <g/> . І так ідуть цензуровані навіть Шевченко <g/> , Франко <g/> ,
doc#24 » або « <g/> Фавстом <g/> » <g/> . І як твори Данте й Гете <g/> , так і « <g/> Вертеп <g/> » потребує спеціяльного коментаря <g/> ,
doc#35 приборкує свої сили і шукає порятунку свого <g/> , — так <g/> , уже тільки свого <g/> , існування у вростанні в
doc#17 і витриманий плян <g/> . Це були вистави <g/> , сказати б так <g/> , режисерсько-акторські <g/> . Шлях чисто
doc#36 сила в тому <g/> , </p><p> що новітнє російське мистецтво так міцно </p><p> сплелося з російською літературою і
doc#26 себе у виборі слів <g/> , що їх нема в « <g/> Енеїді <g/> » <g/> , так тепер Шевченко насичує свій твір словами <g/> , яких
doc#102 , я — член факультету <g/> . Але вирішив <g/> , що не хочу так іти <g/> , щоб не застати його зненацька <g/> . І попередив
doc#67 питає <g/> : </p><p> « <g/> Серце-козаче <g/> , як рано рушаєш <g/> , </p><p> Куди так рано з двору виїжджаєш <g/> ? » </p><p> Козак <g/> : </p><p> Зірко-дівчино
doc#39 . Дарма <g/> . Все це неістотне <g/> . Географія важить так само мало в повісті <g/> , як і фотографія <g/> .
doc#83 при церкві <g/> , і церква означала культуру <g/> . </p><p> Поки так було і в Росії <g/> , українська культура була в
doc#2 , червоні маки <g/> , маки та й ще чорнобривці <g/> ! — </p><p> Чи не так <g/> , княгине Ганно <g/> , увижалось дівці <g/> ? </p><p> Звичайно <g/> , це
doc#75 вечори <g/> , ніжні осінні ранки <g/> … — все те <g/> , чим так пахне сумновеселий край нашого строкатого
doc#56 ще пам'ятає діда <g/> . Правнук його не знатиме <g/> . І так пам'ять про українськість западеться <g/> , — і всі «
doc#59 і свої негативні функції <g/> . Обґрунтовані <g/> , так би мовити <g/> , духово « <g/> вісниківством <g/> » <g/> . Божки <g/> ,
doc#18 в Мойсееві — його внутрішній конфлікт <g/> . І так побудована Франкова поема <g/> . Поема
doc#32 і що всі мають рівнятися на неї <g/> . Часом це так <g/> , часом — не зовсім <g/> . Що найважливіше — сама
doc#40 звужена <g/> . У першому випадку вона ширша <g/> , не так скидається на у. Одначе це розрізнення в