This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#92 | , це забобон <g/> , не піддавайся <g/> , не покладайся <g/> , дій | так | <g/> , ніби такого враження не було <g/> . І завжди розум |
doc#51 | , а решту відкинути <g/> ? У дійсності це далеко не | так | просто <g/> . Передусім самі київські й полтавські |
doc#11 | , але й « <g/> Московшда <g/> » <g/> , і вже тепер « <g/> Перверсія <g/> » ( <g/> | так | <g/> , с <g/> , не з <g/> , ради Бога милосердного <g/> ) побачили світ |
doc#69 | його смак і волю знає — просто з неба — редактор <g/> . І | так | ідуть цензуровані навіть Шевченко <g/> , Франко <g/> , |
doc#24 | » або « <g/> Фавстом <g/> » <g/> . І як твори Данте й Гете <g/> , | так | і « <g/> Вертеп <g/> » потребує спеціяльного коментаря <g/> , |
doc#35 | приборкує свої сили і шукає порятунку свого <g/> , — | так | <g/> , уже тільки свого <g/> , існування у вростанні в |
doc#17 | і витриманий плян <g/> . Це були вистави <g/> , сказати б | так | <g/> , режисерсько-акторські <g/> . Шлях чисто |
doc#36 | сила в тому <g/> , </p><p> що новітнє російське мистецтво | так | міцно </p><p> сплелося з російською літературою і |
doc#26 | себе у виборі слів <g/> , що їх нема в « <g/> Енеїді <g/> » <g/> , | так | тепер Шевченко насичує свій твір словами <g/> , яких |
doc#102 | , я — член факультету <g/> . Але вирішив <g/> , що не хочу | так | іти <g/> , щоб не застати його зненацька <g/> . І попередив |
doc#67 | питає <g/> : </p><p> « <g/> Серце-козаче <g/> , як рано рушаєш <g/> , </p><p> Куди | так | рано з двору виїжджаєш <g/> ? » </p><p> Козак <g/> : </p><p> Зірко-дівчино |
doc#39 | . Дарма <g/> . Все це неістотне <g/> . Географія важить | так | само мало в повісті <g/> , як і фотографія <g/> . |
doc#83 | при церкві <g/> , і церква означала культуру <g/> . </p><p> Поки | так | було і в Росії <g/> , українська культура була в |
doc#2 | , червоні маки <g/> , маки та й ще чорнобривці <g/> ! — </p><p> Чи не | так | <g/> , княгине Ганно <g/> , увижалось дівці <g/> ? </p><p> Звичайно <g/> , це |
doc#75 | вечори <g/> , ніжні осінні ранки <g/> … — все те <g/> , чим | так | пахне сумновеселий край нашого строкатого |
doc#56 | ще пам'ятає діда <g/> . Правнук його не знатиме <g/> . І | так | пам'ять про українськість западеться <g/> , — і всі « |
doc#59 | і свої негативні функції <g/> . Обґрунтовані <g/> , | так | би мовити <g/> , духово « <g/> вісниківством <g/> » <g/> . Божки <g/> , |
doc#18 | в Мойсееві — його внутрішній конфлікт <g/> . І | так | побудована Франкова поема <g/> . Поема |
doc#32 | і що всі мають рівнятися на неї <g/> . Часом це | так | <g/> , часом — не зовсім <g/> . Що найважливіше — сама |
doc#40 | звужена <g/> . У першому випадку вона ширша <g/> , не | так | скидається на у. Одначе це розрізнення в |