Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 <p> Рішення Н. — де бути у війні та як не бути — може <g/> , не було б таке виразне <g/> , як воно стало 1941 року <g/> , якби іншою була хронологія його народження <g/> .
doc#0 Цим « <g/> німцям із народности <g/> » обіцяли в майбутньому порядні маєтки і блискучі перспективи в майбутній колонії на теренах Росії та України <g/> .
doc#0 Крім надміру німецьких мундирів <g/> , ніщо не зраджувало вояків-окупантів з-поза Одеру/Одри та ще певних себе « <g/> золотих фазанів <g/> » націонал-соціялізму <g/> .
doc#0 Заповнений брунатними мундирами з золотими нашивками ( <g/> та ж goldene Fasane <g/> ) <g/> , обтяжними галіфе <g/> , чобітьми в повному блиску <g/> .
doc#0 <p> Хто була та жінка <g/> , так ы не з'ясувалося <g/> .
doc#0 ) минуло 115 років <g/> , а від смерти 75. Його — їх ми не забули — « <g/> Пригоди молодецького вояченька Швейка <g/> » побачили світ 1921-23. Чех в австро-угорській армії <g/> , найменше в світі дбав він за велич Австро-Угорщини та її не завжди героїчних збройних сил <g/> .
doc#0 , та таки Швейк — тут ці два сходяться <g/> .
doc#0 Ось лише кілька навмання імен <g/> , згадуються Ґарґантюа та його синок <g/> , ненажери й ненасекси <g/> , численні декамеронники <g/> , Шекспірові блазні та й сам Фалстаф <g/> , Казанзакісів Зорба <g/> , Ролланів Кола Брюньйон <g/> , а надто череватенький Санчо Панса <g/> .
doc#0 Ось лише кілька навмання імен <g/> , згадуються Ґарґантюа та його синок <g/> , ненажери й ненасекси <g/> , численні декамеронники <g/> , Шекспірові блазні та й сам Фалстаф <g/> , Казанзакісів Зорба <g/> , Ролланів Кола Брюньйон <g/> , а надто череватенький Санчо Панса <g/> .
doc#1 Розвиток його творчого стилю виявився у різних піднесеннях та спадах <g/> , і намагання звести їх до трьох періодів означало б спростити картину <g/> . </p>
doc#1 Лише після того <g/> , як учені чітко розроблять кожен період поезії Т. Шевченка і зведуть їх відмінності та суперечності до спільного знаменника <g/> , можна буде скласти повне уявлення про Т. Шевченка як поета <g/> . </p>
doc#1 Глава XIV <g/> » <g/> ) та дві поеми з часів зародження християнства <g/> : « <g/> Неофіти <g/> » і « <g/> Марія <g/> » ( <g/> ці твори займають п'ятдесят дві із сімдесяти двох друкованих сторінок <g/> ) <g/> .
doc#1 Стиль і настрій цих віршів та поем характерний для більшосте інших творів тих років <g/> .
doc#1 То були роки <g/> , повні біблійних видінь <g/> , які віщували криваву кару <g/> , помсту <g/> , що мала впасти на грішників та експлуататорів <g/> , роки <g/> , коли « <g/> Злая своєволя / Сама скупається <g/> , сама / В своїй крові <g/> » ( <g/> « <g/> Подражаніє Ієзекіїлю <g/> » <g/> ) <g/> , коли поет кинув в обличчя тим <g/> , хто <g/> , согрішивши <g/> , не розкаявся <g/> : </p><p><g/> …
doc#1 Це не звичайна риторика <g/> , це — превентивна <g/> , натужна риторика <g/> , що змагається з хаосом та анархією <g/> .
doc#1 Уже в « <g/> Неофітах <g/> » ( <g/> поемі <g/> , що відкриває цей період <g/> ) вражає безпрецедентне поєднання церковнослов'янізмів <g/> , що <g/> , як звичайно <g/> , асоціюються з церквою або клясичною поезією <g/> ; вульгаризмів <g/> , що їх поети досі рідко допускали в серйозній поезії <g/> , та декількох словосполучень <g/> , типових для народніх пісень <g/> .
doc#1 Якщо спробувати подати це статистично <g/> , то складається враження захаращеносте неоднорідними та взаємоунеможливлювальними елементами <g/> .
doc#1 У « <g/> Марії <g/> » використана та ж техніка <g/> , але не так напористо <g/> , з далеко більшим чуттям <g/> .
doc#1 Трохи більше церковнослов'янізмів можна знайти лише в гумористичних та сатиричних віршах <g/> , таких як <g/> , наприклад <g/> , « <g/> Великомученице кумо <g/> » <g/> , « <g/> Кума моя і я <g/> » <g/> , « <g/> Умре муж велій <g/> » <g/> , де вони відіграють явно пародійну ролю і мають антицерковне спрямовання <g/> .
doc#1 Так само і в інших віршах <g/> , де найбільш загальні концепції й образи історичних подій та епох ніби закодовані у стислих символах <g/> .