This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#12 | , напр <g/> . <g/> : інший <g/> , індик <g/> . </p><p> 2. В середині | слів | и пишеться відповідно до етимології слова <g/> , |
doc#40 | характеристичні особливості <g/> : поперше <g/> , з усіх | слів | синонімічного гнізда воно має найзагальніше |
doc#72 | це була химерна суміш українських і російських | слів | з додатком чималої кількости гібридів <g/> , не |
doc#9 | званих « <g/> польонізмів <g/> » <g/> , — себто в даному випадку | слів | <g/> , спільних з польською мовою <g/> , але здавна й |
doc#61 | політичну мову <g/> . І про це теж варт сказати кілька | слів | <g/> . </p><p> Річ у тому <g/> , що герої Гуменної живуть у Києві під |
doc#40 | , як і прийменники <g/> , охоплюють малу кількість | слів | <g/> , але і їх склад поповнюється з інших частин мови |
doc#75 | лише й варто шукати <g/> . Нові простори <g/> , смак мужніх | слів | і грані людського характеру — ось наш завітний |
doc#40 | , з пуття або з дороги <g/> . Отже <g/> , можливості вибору | слів | тут малі <g/> , цей контекстовий ланцюг розмірно |
doc#25 | порядку <g/> : 1.Особливий добір успадкованих | слів | і форм і власне формальне й значеневе “ |
doc#40 | і одверта дорога« <g/> ) <g/> . В усіх цих випадках порядок | слів | стає виразником синтаксичної функції члена |
doc#60 | що певні слова треба використовувати <g/> , а певних | слів | краще уникати <g/> . Треба умовитися <g/> , що не конче всі |
doc#40 | , що рекрутуються з прислівників і вставних | слів | <g/> , на зразок зате <g/> , проте <g/> , однак <g/> , а втім <g/> , тим часом |
doc#40 | тут надто різко порушено граматичні контакти | слів | <g/> : член речення в крові <g/> , що керує членом речення |
doc#1 | прийомів Т. Шевченка — постійне нагромадження | слів | <g/> , що належать до одного й того ж семантичного |
doc#65 | випадки семантичної адаптації українських | слів | до відповідних російських за засадою |
doc#40 | від того робітництва <g/> , що прийшло недавно <g/> . Для | слів | спеціяльно шахтарських — явні слобожанські |
doc#68 | поволі з ужитку <g/> , за винятком часто вживаних | слів | типу мамо <g/> , сестро <g/> , тату <g/> , брате <g/> , друже <g/> … Зокрема |
doc#40 | він приступає до звітування« <g/> . Але порядок | слів | <g/> : залежні від присудка слова + присудок + підмет |
doc#72 | виключено <g/> . Бувши в своїй основі збіркою запасу | слів | живої мови ( <g/> переважно сільської <g/> ) <g/> , словник |
doc#81 | півграмотне населення принадою незрозумілих | слів | <g/> , провіщуючи майбутнє постання нової еліти <g/> , |