This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#27 | етап розвитку української мови в тому <g/> , що « <g/> | слово | пушкінське <g/> » « <g/> дало нам силу знятись вище |
doc#40 | член речення <g/> . Дуже часто член речення є одне | слово | <g/> , і поняття слова і члена речення збігаються <g/> . |
doc#7 | , але не при даному гачку <g/> ? Ішлося <g/> , одне | слово | <g/> , не про руйнування мовних зв'язків <g/> , а про їх |
doc#15 | таки хоч колинебудь може і мовець вкласти в це | слово | зміст речення <g/> . Якщо <g/> , пише він <g/> , випадково ( <g/> ! <g/> ) |
doc#76 | общерусский <g/> , правда <g/> , не як одне двокореневе | слово | <g/> , а двоє граматично ще не злитих слів — общий |
doc#65 | . Але в питанні нашої освіти хочу забрати | слово | і маю надію <g/> , що він не буде на мене в претенсії <g/> . </p> |
doc#9 | Б. Грінченка <g/> . Але ця позначка інформує <g/> , де це | слово | записане ( <g/> і то не завжди точно й докладно <g/> ) <g/> , але |
doc#40 | поняття з іншим <g/> . </p><p> Порівняймо <g/> , наприклад <g/> , | слово | вітер <g/> , як ми його читаємо в словнику <g/> , з тим же |
doc#40 | . Інтелігентній людині звичайно здається <g/> , що | слово | — це те <g/> , що на письмі пишеться окремо <g/> . Та з цього |
doc#40 | іменників дуже мало <g/> , як правило це чужі слова ( <g/> | слово | міць теж не виняток <g/> , бо це польонізм <g/> , хоч |
doc#76 | народный — зміна неістотна <g/> , бо народ — | слово | з дуже розхитаною семантикою і означає мало або |
doc#40 | головного речення через її наслідок <g/> . Сполучне | слово | цих підрядних речень що заступає собою не |
doc#40 | без наростка ( <g/> тварі <g/> ) <g/> ; але через те <g/> , що | слово | твар набрало іншого значення ( <g/> 'обличчя' <g/> ) <g/> , в |
doc#1 | думи гордії розвіє <g/> , </p><p> Як ту сніжину по степу <g/> ! </p><p> Інше | слово | з того ж семантичного поля — сніжина — вводиться |
doc#79 | стає для нього музика <g/> , знаряддям – поетичне | слово | <g/> , вирване з щоденного контексту ( <g/> В якому |
doc#40 | значення <g/> , ця варіяція значення <g/> , виводить | слово | межничок до певної міри поза межі нашого гнізда |
doc#81 | запало в пам'ять <g/> , як часто він повторював | слово | терен <g/> , що прийшло з Галичини і було мені <g/> , |
doc#40 | далеко в минуле і в майбутнє <g/> , — так як і саме | слово | тепер може означати тільки мить розмови <g/> , а може |
doc#91 | брошури а 1а Рубакін <g/> , де для оживлення | слово | передається героям <g/> : « <g/> Це газогенератор <g/> , — |
doc#28 | й навіть установити <g/> . Спробуймо ж тепер дати | слово | передусім не всяким стороннім і побічним |