Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#27 етап розвитку української мови в тому <g/> , що « <g/> слово пушкінське <g/> » « <g/> дало нам силу знятись вище
doc#40 член речення <g/> . Дуже часто член речення є одне слово <g/> , і поняття слова і члена речення збігаються <g/> .
doc#7 , але не при даному гачку <g/> ? Ішлося <g/> , одне слово <g/> , не про руйнування мовних зв'язків <g/> , а про їх
doc#15 таки хоч колинебудь може і мовець вкласти в це слово зміст речення <g/> . Якщо <g/> , пише він <g/> , випадково ( <g/> ! <g/> )
doc#76 общерусский <g/> , правда <g/> , не як одне двокореневе слово <g/> , а двоє граматично ще не злитих слів — общий
doc#65 . Але в питанні нашої освіти хочу забрати слово і маю надію <g/> , що він не буде на мене в претенсії <g/> . </p>
doc#9 Б. Грінченка <g/> . Але ця позначка інформує <g/> , де це слово записане ( <g/> і то не завжди точно й докладно <g/> ) <g/> , але
doc#40 поняття з іншим <g/> . </p><p> Порівняймо <g/> , наприклад <g/> , слово вітер <g/> , як ми його читаємо в словнику <g/> , з тим же
doc#40 . Інтелігентній людині звичайно здається <g/> , що слово — це те <g/> , що на письмі пишеться окремо <g/> . Та з цього
doc#40 іменників дуже мало <g/> , як правило це чужі слова ( <g/> слово міць теж не виняток <g/> , бо це польонізм <g/> , хоч
doc#76 народный — зміна неістотна <g/> , бо народ — слово з дуже розхитаною семантикою і означає мало або
doc#40 головного речення через її наслідок <g/> . Сполучне слово цих підрядних речень що заступає собою не
doc#40 без наростка ( <g/> тварі <g/> ) <g/> ; але через те <g/> , що слово твар набрало іншого значення ( <g/> 'обличчя' <g/> ) <g/> , в
doc#1 думи гордії розвіє <g/> , </p><p> Як ту сніжину по степу <g/> ! </p><p> Інше слово з того ж семантичного поля — сніжина — вводиться
doc#79 стає для нього музика <g/> , знаряддям – поетичне слово <g/> , вирване з щоденного контексту ( <g/> В якому
doc#40 значення <g/> , ця варіяція значення <g/> , виводить слово межничок до певної міри поза межі нашого гнізда
doc#81 запало в пам'ять <g/> , як часто він повторював слово терен <g/> , що прийшло з Галичини і було мені <g/> ,
doc#40 далеко в минуле і в майбутнє <g/> , — так як і саме слово тепер може означати тільки мить розмови <g/> , а може
doc#91 брошури а 1а Рубакін <g/> , де для оживлення слово передається героям <g/> : « <g/> Це газогенератор <g/> , —
doc#28 й навіть установити <g/> . Спробуймо ж тепер дати слово передусім не всяким стороннім і побічним