Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Україна дала нам взоровзір народного розвою <g/> , положила непохибні підвалини нашої народної словесности <g/> , зберегла наше слово від заглади <g/> .
doc#9 З лексики сюди <g/> , можливо <g/> , належить слово млака ( <g/> « <g/> Солонії млаки слізьми просоліли <g/> » <g/> , І <g/> , 73 <g/> ) <g/> , з наголосів — кінцевий наголос у парадигмі слова кацап і кінцевий наголос у прислівнику також ( <g/> « <g/> Дорожчі в кацапа <g/> » <g/> , « <g/> На масляниці щеп <g/> » <g/> , III <g/> , 64 <g/> ; « <g/> Простірно <g/> , брате <g/> , в нас також і в животі <g/> » <g/> , III <g/> , 85 <g/> ) 1. </p><p> Наближення мови П. Куліша до галицької йшло непрямими шляхами позичення з галицьких говірок або з творчості письменників <g/> .
doc#9 <p> Тільки в дуже небагатьох випадках можна висунути припущення <g/> , що П. Куліш те чи те слово міг сам безпосередньо позичити з галицьких говірок <g/> , зокрема гірських <g/> , хоча безперечно <g/> , що при ближчому знайомстві з ними він знайшов би там багатющий матеріал <g/> , відповідний до його програми архаїзації мови <g/> .
doc#9 »3 </p><p> І далі Олена Пчілка подає свій погляд на позичання з чужих мов взагалі і на стосунки української мови з польською зокрема <g/> : « <g/> З другого боку <g/> , коли здибується у чужій літературі слово <g/> , котре нічим не противить ні лексичному складові <g/> , ні фонетичній вимові нашій настільки <g/> , що зовсім має подобу нашого українського слова <g/> , — тільки ще не ужитого в нашім письмі <g/> , — для чого ж би мали ми цуратись його <g/> ?
doc#9 подане вище мучень <g/> ) <g/> , звіроцтво ( <g/> « <g/> Повні звіроцтва та злоби слова <g/> » — 306 <g/> ; з -о- замість сподіваного звіряцтво абощо <g/> ) <g/> , моцарський ( <g/> « <g/> Най слово запевнить моцарське <g/> » — 312 <g/> ; польськ <g/> .
doc#9 ; до галицизмів належить <g/> , — коли абстрагуватися від фонетичного оформлення слова через і — і слово зімно <g/> ; воно трапляється ще на с 79 <g/> ) <g/> ; гризота ( <g/> Завірюха « <g/> надає пергу гризоті <g/> » — 15 <g/> ; Грін <g/> .
doc#9 В листі до Н. Кобринської з 26.02.1898 р. він писав <g/> : « <g/> Слово розвиток давно вжив д. Франко в передньому слові до свого перекладу " <g/> Фавста <g/> " і потрапив добре <g/> »3. Для нас тут не має значення <g/> , чи справді слово розвиток — індивідуальний витвір І. Франка <g/> .
doc#9 Адже брали в них участь здебільшого передові представники української громадськосте Чиє слово було авторитетним <g/> , до нього прислухалися на Великій Україні і його наслідували <g/> .
doc#9 Пригадую собі <g/> , що нам незвичайно припало до вподоби слово позаяк <g/> , яке заніс до нас один лубенський громадянин <g/> , як гарну галицьку новинку <g/> »4. </p><p> Цілком зрозуміло <g/> , що крім свідомого переймання окремих галицьких мовних особливостей далеко більше значення за таких обставин мало переймання несвідоме <g/> .
doc#9 галицизмів <g/> , заявляючи <g/> , наприклад <g/> : « <g/> Писателі українські від галичан взяли невдале слово існувати <g/> »3 тощо <g/> . </p>
doc#9 Цей тип дуже влучно схоплений В. Винниченком у постаті Скалозуба в романі « <g/> Божки <g/> » <g/> ; дамо слово самому письменникові <g/> .
doc#9 Мало не в кожному виступі М. Скрипника фігурує слово терен і інші слова <g/> , що прийшли з Галичини <g/> .
doc#9 Коли большевицькі наукові інституції заступали слово цукор на сахар <g/> , ліжко на кровать <g/> , брила на глиба <g/> , краватка на галстук <g/> , цитрина на лимон <g/> , помаранча на апельсин <g/> , оцет на уксус <g/> , стосунки на відношення <g/> , склянка на стакан <g/> , парасоль на зонтик <g/> , черевики на ботинки <g/> , лекція на урок <g/> , пересічний на середній <g/> , тартак на лісопилка <g/> , мутра на гайка і т. п. — приклади можна наводити сотнями <g/> , якщо не тисячами <g/> , — то вони не тільки русифікували українську літературну мову <g/> , а й заступали галицького або <g/> , ширше беручи <g/> , західноукраїнського походження або збереження мовні елементи на східноукраїнські <g/> .
doc#9 Тон задають такі газети <g/> , як київське « <g/> Українське слово <g/> » <g/> , харківська « <g/> Нова Україна <g/> » <g/> .
doc#9 У А. Любченкаxix <g/> : збурення ( <g/> « <g/> Уникнути зайвого збурення пристрастей <g/> » <g/> ) <g/> , наплечник ( <g/> « <g/> Допакувати свого наплечника <g/> » <g/> ) <g/> , рамено ( <g/> « <g/> Виставити на захист рамено <g/> » <g/> ) <g/> , спротив ( <g/> « <g/> Ще гостріший спротив <g/> » <g/> ) <g/> , висідати ( <g/> « <g/> Вранці ми висіли на першому за Лохвицею перестанку <g/> » <g/> ; слово перестанок теж галицизм <g/> ) <g/> , запізнаватися ( <g/> « <g/> З ним запізналися ми ще раніше <g/> » <g/> ) <g/> , повернути — повернутися ( <g/> « <g/> По його відході повернув провідник <g/> » <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 rechtzeitig <g/> , слово завчасний означає передчасний <g/> , отже <g/> , саме несвоєчасний <g/> , невчасний <g/> .
doc#9 Таким чином виразна логічна суперечність між значенням і граматичною структурою слів вчас-ний-завчасний у літературній мові стає зрозумілою <g/> , коли ми з'ясовуємо собі <g/> , що слово вчасний літературна мова затримала зі своїм старим східноукраїнським значенням <g/> , а слово завчасний прийняла з тамтешнім значенням із західноукраїнських говірок <g/> .
doc#9 Таким чином виразна логічна суперечність між значенням і граматичною структурою слів вчас-ний-завчасний у літературній мові стає зрозумілою <g/> , коли ми з'ясовуємо собі <g/> , що слово вчасний літературна мова затримала зі своїм старим східноукраїнським значенням <g/> , а слово завчасний прийняла з тамтешнім значенням із західноукраїнських говірок <g/> .
doc#9 Українська літературна мова не сприйняла галицького слова штука — « <g/> мистецтво <g/> » <g/> , але органічно засвоїла похідне від нього слово штучний <g/> , не сприйняла галицького слова пукати — « <g/> тріскатися <g/> » <g/> , але вживає похідного від нього слова розпука <g/> .
doc#9 Так само він уперше вжив 1872 р. в « <g/> Правді <g/> » слово кількість <g/> , заступивши ним уживаний перед тим церковнослов'янізм количествоxxix <g/> .