Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Під чужою владою <g/> , але була це все-таки <g/> , коли можна створити таке слово <g/> , своїна <g/> .
doc#0 Він був — чи вдавав <g/> , що не сповна розуму ( <g/> у чехів є на це убивчо-гарне слово blby <g/> ) <g/> .
doc#1 <p> Інше слово з того ж семантичного поля — сніжина — вводиться не прямим розкриттям теми вірша <g/> , а в порівнянні <g/> .
doc#2 Ритуал вносить видимість і посутність гармонії в шорсткий і нерідко страшний <g/> , а вже завжди безжалісний світ <g/> , де кожного часу людина йде на двобій і останній суд <g/> , і ця гармонія робить світ прийнятним і поетичним <g/> , дає змогу значити знаками сонця кожну річ і слово <g/> .
doc#2 Вона писатиме « <g/> лазоревий око тішив <g/> » <g/> , оминаючи слово сніг <g/> .
doc#4 Нова поетика значущости <g/> , протиставлена і Олесевому заколисуванню плином слів <g/> , і часто картонному патосові Маланюка чи Ольжича <g/> , задеклярована вже 1969 р. <g/> : </p><p> Коли старість у душу гляне </p><p> порожнечею самоти <g/> , </p><p> кожне слово значущим стане <g/> … </p>
doc#5 Нарешті <g/> , цього не вистачає <g/> , і слово забирає безпосередньо автор <g/> .
doc#6 Але ось парадокс <g/> : на торонтській виставці глядачів — принаймні того дня <g/> , як я був у музеї <g/> , — майже не було <g/> , а ті <g/> , що були <g/> , проходили швидко через великі залі <g/> , не затримуючися перед картинами <g/> , — на виставці Курилика глядачів не було аж рясно <g/> , але було пропорційно далеко більше <g/> , і вони довго зупинялися перед картинами <g/> , придивлялися до деталів <g/> , обговорювали їх <g/> , часом сміялися з гумористичних деталів <g/> , — одне слово <g/> , вони реагували жваво і творчо <g/> .
doc#7 Кожне слово в нашій мові ніби має кілька гачків <g/> , до яких — за інерцією мови — мають бути почеплені інші слова <g/> , при чому конче слова певного типу або й певні слова <g/> .
doc#7 Так досить сказати <g/> , приміром <g/> , слово роззявити <g/> , щоб у свідомості з'явилися слова рота або пащеку <g/> , і то конечно в формі родового або знахідного відмінка <g/> .
doc#7 Вираз о десятій автоматично тягне за собою слово годині <g/> .
doc#7 Ішлося <g/> , одне слово <g/> , не про руйнування мовних зв'язків <g/> , а про їх систематичні переключення <g/> , про розбиття інерції <g/> , про виведення їх із звичного <g/> . </p>
doc#8 Петров був однією з найбільших <g/> , якщо не найбільшою інтелектуальною постаттю серед української еміграції <g/> , один із дуже небагатьох <g/> , хто міг би сказати своє слово в розвитку світової думки <g/> .
doc#8 В усякому випадку <g/> , в межах порівняльного мовознавства <g/> , обмеженого родинами мов <g/> , йому було рішуче затісно <g/> , і його велика стаття про слово ляда ( <g/> « <g/> Язык и мышление <g/> » <g/> ) дає сміливі зіставлення цього слова не тільки з німецьким Land <g/> , а і з словами фінських і східніх мов <g/> . </p>
doc#8 Він пише про це дуже обережно <g/> , своїй статті він дає назву <g/> , що може відштовхнути кожного політика <g/> , — він називає її « <g/> Проблема Ґотфріда Келлера <g/> » <g/> , саме слово держава він зашифровує словом « <g/> політика <g/> » <g/> , — але він таки ставить цю проблему <g/> .
doc#9 На це склалося кілька обставин <g/> : і знав він українськомовні справи краще від моїх харківських учителів <g/> , знав не тільки ззовні <g/> , а й зсередини <g/> , і був він єдиним тоді на Україні носієм ідей і метод Празького лінгвістичного гуртка <g/> , де мав не одну нагоду спілкуватися з « <g/> самим <g/> » Ніколаєм Трубецьким <g/> , ну і <g/> , нарешті <g/> , посідав він у свої тоді 63 роки ту незбагненну рису людяності <g/> , що її найкраще окреслює французьке слово шарм <g/> .
doc#9 Одне слово <g/> , між ним і мною витворилися тоді приязні стосунки <g/> , що чимсь нагадували батьківсько-синівські <g/> . </p>
doc#9 Але ця позначка інформує <g/> , де це слово записане ( <g/> і то не завжди точно й докладно <g/> ) <g/> , але нічого не говорить про те <g/> , чи вживається воно і в інших місцевостях <g/> .
doc#9 Якщо те чи те слово при пильному вивченні його географії знайдеться як первісноіснуюче і поза Галичиною <g/> , якщо таких слів виявиться навіть десятки <g/> , то все-таки відсоток такого непевного або сумнівного матеріялу не буде настільки великий <g/> , щоб збити загальні висновки <g/> .
doc#9 Він відкидає слово файний в ім'я слова хороший <g/> , зворот купа більший в ім'я далеко більший і т. ін <g/> .