Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#78 характер мають такі вжиті Шевченком слова <g/> , як заверюха ( <g/> « <g/> Катерина <g/> » <g/> ) <g/> , покотьоло
doc#76 , 1987. Якщо вдатися до історичних словників <g/> , слова нема в « <g/> Материалах <g/> » <g/> , 2 І. Срезневського <g/> , 1902 <g/> ,
doc#40 одне з двох можливих закінчень <g/> , хоч інші слова подібного значення мають якраз протилежне
doc#9 ускочим <g/> » ( <g/> 58 <g/> ) <g/> ; сюди ж можливо віднести й слова вергати ( <g/> « <g/> Вергали в мене каміння <g/> » — 262 <g/> ; Грін <g/> . <g/> :
doc#69 ” розсилала списки слів на дві колонки <g/> : слова <g/> , яких не вживати <g/> , — слова <g/> , яких уживати <g/> . Не знаю
doc#40 слова <g/> , натомість є тенденція засвоювати чужі слова в формі <g/> , близькій до першоджерела <g/> , але далі
doc#40 на закінченні в однині <g/> , а на основі в множині — слова кінь — коня — коні <g/> , гріш — гроша —гроші <g/> . </p><p> Щодо
doc#72 українців <g/> , що здебільша засвоювали чужі слова в польській формі <g/> , це означало цілковите
doc#12 прикметниках дотримуємося етимології слова <g/> , напр <g/> . <g/> : Параска — Парасчин <g/> , Маруська —
doc#76 їх складав не сам Уваров <g/> , а його урядовці <g/> . Нема слова і в таємному звіті Уварова Миколі І <g/> , 1832 <g/> , де
doc#80 буває інакше <g/> . Усі слова <g/> , не тільки епітети <g/> , а слова взагалі <g/> , коли він розглядає їх <g/> , прагнучи
doc#65 позбутися якогось непотрібно впровадженого слова <g/> . </p><p> А чи не ще важливіше в своїх наслідках
doc#40 ще в формах кози <g/> , козі <g/> , козу тощо <g/> . Від цього слова можна творити <g/> , використовуючи його першу
doc#0 різняться <g/> , що навіть <g/> , здавалося б <g/> , однозначні слова і однозвучні виключають будь-яке порозуміння
doc#73 , але виразними штрихами <g/> , до ощадности слова і « <g/> колючого <g/> » ритму фрази й цілого твору
doc#40 звертання <g/> . Сюди ж можна прилучити вставні слова <g/> , що окреслюють самий характер висловлення <g/> :
doc#72 спалахнула жвава дискусія про не-народні слова — позичені або створені <g/> , які противники
doc#76 — первісно « <g/> реакційного <g/> » <g/> , юзефовичівського слова і в Леніна <g/> , і в лібералів — трохи далі <g/> . Спершу <g/> ,
doc#40 , але тільки тоді <g/> , коли всі залежні від присудка слова стоять на початку речення <g/> , — інакше бо
doc#40 . Одначе цими наростками подеколи творяться і слова без пейоративного ( <g/> зв'язаного з негативною