Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 Поза стінами цієї інституції українську мову й далі не допускали до вжитку в науковому світі <g/> ; прикладом може служити археологічний конґрес у Чернігові 1912 р. ( <g/> Лотоцький 2 <g/> , 147 <g/> ) <g/> .
doc#72 Дозвіл <g/> , виданий 12 жовтня 1910 року <g/> , скасовано 1912 р. ( <g/> Лотоцький 3.102 <g/> ) <g/> .
doc#72 Щоправда <g/> , відкрито дві Школи червоних старшин <g/> : одну в Харкові ще 1920 р. ( <g/> Майстренко 114 <g/> ) <g/> , другу значно пізніше ( <g/> 1927 <g/> ?
doc#72 <p> 36 Детальніше в SHEVELOV 1966 <g/> , 83-90. Крім наведеної бібліографії <g/> , до “ <g/> мовної дискусії <g/> ” стосуються також <g/> : “ <g/> Кілька язикових уваг <g/> ” ( <g/> редакційна <g/> ) <g/> , “ <g/> Діло <g/> ” <g/> , 27 серпня 1913 р. ( <g/> мені неприступна <g/> ) <g/> ; Лесь Мартович — “ <g/> Причинки до статті “ <g/> Кілька язикових уваґ <g/> , “ <g/> Діло <g/> ” <g/> , </p><p> 2 вересня 1913 р. Великою мірою ці самі питання порушує Ф. Корш <g/> , хоч дискутує він не </p><p> 3 українськими <g/> , а з російськими авторами <g/> .
doc#72 На превелике здивування Панькевича <g/> , йому надано « <g/> диктаторські права в справах мови <g/> » <g/> , як він висловився в листі з 25 січня 1920 р. ( <g/> Мушинка 131 <g/> ) <g/> .
doc#10 Видавана й перевидавана безперервно від 1918 до 1926 р. ( <g/> наклад самого дев'ятого видання був 150.000 <g/> ) <g/> , студійована без перебільшення мільйонами українських школярів <g/> , ця книжка своїми одинадцятьма виданнями лишила може більший слід у свідомості покоління тих років <g/> , ніж багато інших книжок <g/> .
doc#72 Цікаво <g/> , що Конституція Української Народньої Республіки <g/> , яку Центральна Рада прийняла напередодні гетьманського перевороту 29 квітня 1918 р. ( <g/> отже <g/> , яка ніколи не була запроваджена в життя <g/> ) <g/> , не визначає українську мову державною та і взагалі не порушує питання мови ( <g/> передрукована в <g/> : Христюк 2 <g/> , 175 <g/> ) <g/> .
doc#55 Це малі метелики під маркою новопосталої Академії Наук — 17 травня 1919 р. ( <g/> перевидання 12 липня і 29 листопада 1920 р. <g/> ) <g/> , але подробиці складання й затвердження їх потребували б докладнішого вивчення і з'ясування <g/> , які особи стояли за офіційними посиланнями на Академію <g/> , зокрема <g/> , яка була роля Ів <g/> .
doc#72 1921 р. почало виходити кілька українських газет для селян <g/> , але більшість їх не протрималася до 1923 р. ( <g/> Попов 267 <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 Видані натомість російсько-українські словники 1937 р. ( <g/> під ред <g/> .
doc#40 Василев- ського і Н. Кагановича <g/> ) і 1948 р. ( <g/> під ред <g/> .
doc#57 <p> Радослав Жук має й нецерковні твори <g/> , — Мистецьку ґалерію в Наяґара Фолз <g/> , павільйон « <g/> Світ дитини <g/> » на монреальській міжнародній виставці 1967 р. ( <g/> спільно з Джоном Шрейбером <g/> ) та ін <g/> .
doc#72 <p> Українізація преси досягла 68,8 % 1930 року <g/> , 87,5 % — 1932 р. ( <g/> Сірополко 191 <g/> ) <g/> .
doc#55 У спрощеному і взагальненому вигляді розвиток УП з 1918 р. до 1993 р. може бути бачений у такій послідовності <g/> : </p><p> a <g/> ) період закладання фундаментів <g/> , увінчаний солідною працею Синявського <g/> , 1928 р. ( <g/> там <g/> , де ця праця і була викривлена довільними постановами східно-західного компромісу <g/> , особливо в царині написань чужомовних слів західного походження <g/> ) <g/> ; </p><p> b <g/> ) період шокового лікування Хвилі — Постишева <g/> , 1933/34 <g/> , « <g/> вздиблений <g/> » правопис ( <g/> улюблене слово-гасло Постишева <g/> ) <g/> , як « <g/> вздыбленною <g/> » була історія Росії в критичні епохи — Іван Грозний <g/> , Петро І <g/> , Ленін <g/> , Сталін <g/> , — що геніяльно схоплено в Фальконетовому пам'ятнику Петрові І ( <g/> 1766— 1782 <g/> ) <g/> , здійсненому французьким скульптором <g/> ; </p><p> c <g/> ) період повільного <g/> , дуже повільного видужання після шокового трактування <g/> , непослідовне <g/> , внутріш- ньосуперечливе
doc#72 Завершальним виявом цієї тенденції було визнання рівноправности української й російської мов 15 липня 1937 р. ( <g/> там таки <g/> ) <g/> .
doc#72 Куди більша різниця є <g/> , приміром <g/> , між мовою газет з-перед 1905-1917 років <g/> , з одного боку <g/> , і мовою газет <g/> , скажім <g/> , 1925 р. ( <g/> Це перше враження можна і треба перевірити на конкретному матеріялі <g/> ) <g/> .
doc#72 Сірополко ( <g/> 201 <g/> ) <g/> , посилаючися на звіт Наркомосу на Шостому з'їзді Рад у грудні 1921 р. ( <g/> цей документ мені неприступний <g/> ) <g/> , наводить такі цифри <g/> : 1921 р. по всій Україні 63 % шкіл були українські <g/> , з них приблизно вісім десятих працювало на Поділлі <g/> , Київщині й Полтавщині <g/> , решта на Харківщині і в Донбасі <g/> ; у великих містах відсоток українських шкіл був значно нижчий <g/> : в Києві — 25 % <g/> , Катеринославі — 20 % <g/> .
doc#72 <p> В Галичині й на Буковині <g/> , що належали до Австрії <g/> , діяла відносно ліберальна конституція 21 грудня 1867 р. ( <g/> ще більше пом'якшена пізнішими додатками <g/> , особливо в 1907 р. <g/> ) <g/> .
doc#72 Після царського маніфеста 17 жовтня 1905 р. ( <g/> що <g/> , за висловом сучасників <g/> , “ <g/> обіцяв усі свободи <g/> , а не дав жадної <g/> ” <g/> ) і до затвердження нових правил для преси в кінці листопада у Лубнях без будь-якого дозволу зачала друкуватися розрахована на селян газета “ <g/> Хлібороб <g/> ” <g/> .
doc#72 Каганович обійняв посаду 6 чи 7 квітня 1925 р. ( <g/> “ <g/> Вісті <g/> ” <g/> , 8 квітня 1925 <g/> , ч. 79 <g/> ) <g/> .